ЗБРОЙНІ СИЛИ КРАЇН БАЛТІЇ (Литви, Естонії та Латвії) були створені у 1991 р. після розпаду СРСР, а у 2004 р. ці країни вступили до НАТО. Причиною вступу стало побоювання військової могутності Росії і потенційного виникнення військової загрози з її боку.
Керівництво країн Балтії у 2004-2014 роках виходило з того, що з урахуванням членства країн у НАТО, тенденцій розвитку міжнародної ситуації та зміцнення європейської безпеки, загрози збройного нападу або інших військових дій, спрямованих проти країн Балтії, не було. Водночас, вони визнавали наявність небезпек, у відповідь на які ці країни будуть змушені використовувати військові заходи. Основні з них: потенційні військові небезпеки; провокації, демонстрації військової сили і загрози її застосування; розширення регіональних конфліктів; тероризм; поширення зброї масового ураження; масові кібернетичні атаки; нестабільні держави; техногенні катастрофи, стихійні лиха та промислові аварії; неконтрольована міграція.
У зв'язку з цим основні зусилля військового керівництва країн Балтії було спрямовано на реалізацію заходів з підготовки національних ЗС, що є частиною колективної системи безпеки і оборони НАТО, до ведення спільно з військами Альянсу мобільної оборони країн і виконання міжнародних зобов'язань. Відповідно до планів реформування ЗС перевага віддавалася нечисленним (кілька мотопіхотних б-нів), технічно оснащеним і підготовленим силам постійної готовності.
ВС країн Балтії доктринально є ключовим елементом у системі забезпечення їхньої національної безпеки й основою оборони, забезпечуючи недоторканність і цілісність території країн, повітряного простору та морської акваторії, беручи участь у міжнародних операціях, здійснюючи підготовку особового складу та резерву, сприяючи цивільній обороні. Але у дійсності більшість із цих завдань може бути виконано лише за допомогою союзників по НАТО.
До завдань ЗС будуть входити: ведення стримуючих бойових дій у прикордонних районах; знищення ворожого десанту; оборона столиці та інших стратегічно важливих об'єктів країн, у т.ч. призначених для прийому сил підтримки НАТО (аеродроми, порти, транспортні комунікації). Короткочасну оборону покликані забезпечити також розгорнуті та укомплектовані за рахунок військовослужбовців резерву і ополченців піхотні підрозділи. Діючи невеликими бойовими групами, вони підриватимуть дороги, мости та інші об'єкти у районах руху військ противника. У зв'язку з цим на озброєнні кожного підрозділу передбачається мати інженерну техніку та мінно-вибухове обладнання, засоби ПТО і ППО.
Деякі географічні, демографічні, економічні та військові показники країн Балтії наведені у табл. 1, а озброєння ЗС – у табл. 2.
Таблиця 1
|
Показник |
Литва |
Естонія |
Латвія |
|
Територія, кв. км |
65301 |
45226 |
64589 |
|
Довжина кордону, км, у т.ч. з Росією з Білоруссю |
1273 227 502 |
633 294 - |
1382 292 171 |
|
Довжина берегової лінії, км |
99 |
1000 |
498 |
|
Населення, млн. чол, у т.ч. росіян, % |
2,855 5,8 |
1,259 25 |
1,966 27 |
|
ВВП, млрд. дол. у 2016 р. |
42,8 |
22,7 |
27,9 |
|
Військовий бюджет, млн. дол. у 2015/2017 рр. |
471/805 |
467/532 |
282/501 |
|
ВС, тис. чол., у т.ч. СВ |
17,03 11,05 1,1 0,68 4,2 4,85 6,7 |
6,4 5,7 0,3 0,4 - 15,8 12 |
5,31 1,25 0,31 0,55 2,6 8,45 Вони ж |
Таблиця 2
|
Показник |
Литва |
Естонія |
Латвія |
|
СВ: ББМ |
234 (план 322) |
175 (план 195) |
65 (план 123) |
|
БМП |
План 88 Boxer |
24 CV9035 (план 44) |
- |
|
БТР |
234 М113А1/2 |
151: 56 Pasi XA-180EST, 80 XA-188, 15 БТР-80 |
65 CVR(T) (план 123) |
|
Артсистеми |
159 (план 176) |
376 (план 388) |
135 |
|
Самохідні гаубиці |
4 155-мм PzH2000 (план 21) |
12 К9 (план) |
47 М109А5О |
|
Гаубиці/гармати |
72 105-мм M101A1 |
66: 42 122-мм Д-30, 24 155-мм FH-70 |
23 100-мм К53 (в НГ) |
|
Самохідні міномети |
40 120-мм PzMrs (Tampella на M113) |
- |
- |
|
Міномети |
43+: 60-мм (М-60, М19, LM), 43+ 120-мм (18 ПМ-43, 16 2Б11, 9 M/41D, М1982) |
310: 131 81-мм (10 NM95, 41 B455, 80 M252), 179 120-мм (14 2Б11, 165 M/41D) |
63+: 38 81-мм (10 M252, 28 L16), 25+ 120-мм (25 M/41D, ПМ-43) |
|
Протитанкові засоби |
118 |
250+ |
12+ |
|
Безвідкатні гармати |
100 90-мм Pv-1110 |
160: 130 90-мм Pv-1110, 30 106-мм М40А1 |
90-мм Pv-1110 |
|
Самохідні ПТРК |
10 Javelin на HMMWV |
- |
План 30 Spike-LR на Spartan |
|
ПТРК |
8 Javelin |
90+: 10 MAPATS, Milan-2, 80 Javelin |
12 Spike-LR |
|
Зенітні засоби |
28 |
27+ |
45-51 |
|
ПЗРК |
28: 8 FIM-92 Stinger, 20 RBS-70, Grom |
27+ ПЗРК Mistral |
27+ RBS 70 |
|
Зенітні гармати |
- |
ЗУ-23 |
18-24 40-мм L/70 |
|
ВВС: Транспортні літаки |
5: 3 C-27J Spartan, 2 L-410 |
2 Ан-2 |
4 Ан-2 |
|
Навчальні літаки |
1 L-39ZA |
2 L-39С |
- |
|
Гелікоптери |
6: 3 Ми-8, 3 AS365M3 |
4 R-44 Raven II |
6: 4 Ми-17, 2 Ми-2 |
|
ВМС: Патрульні катери |
4: 3 типу Flyvefisken., 1 типу Storm) |
- |
5 типу Swath. |
|
Тральщики |
4: 1 типу Lindau, 2 типу Hunt, 1 типу Vidar |
4: 1 типу Lindormen, 3 типу Sandown |
6: 5 типу Alkmaar/Tripartite, 1 Vidar |
Кількість батальйонних тактичних груп НАТО, розміщених у країнах Балтії, їхня чисельність і озброєння наведено у табл. 3
Таблиця 3
|
Показник |
У Литві |
В Естонії |
У Латвії |
Усього |
|
Кількість БТГ |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
Чисельність, тис. чол. |
1,02 |
1,2 |
1,14 |
3,36 |
|
Танки |
12 |
15-20 |
15-20 |
42-52 |
|
БМП |
40 |
70 |
70 |
180 |
|
БТР |
20 |
- |
- |
20 |
|
Самохідні гаубиці |
8 |
8 |
- |
16 |
|
Винищувачі |
4 |
4 |
- |
8 |
ЛИТВА (див. табл. 1) межує з Латвією на півночі, Польщею на півдні, Росією (Калінінградська обл.) на південному заході та Білоруссю на південному сході. На заході країна має вихід до Балтійського моря.
ВС Литви призначені, у першу чергу, для оборони території цієї країни з обмеженими силами і співпраці з союзниками по НАТО.
У 2014 р. Литва висловила стурбованість російською агресією проти України. У регіоні Балтії посилилося повітряне патрулювання. У 2014 р. литовський парламент зобов'язався витратити 2% ВВП на оборону до 2020 р. Бюджет оборони країни було збільшено на 35% у 2016 р., і надалі він виріс ще більше. У 2015 р. було вирішено посилити механізовану бригаду, створити нову мотопіхотну і легку піхотну бригади. У цьому ж році Литва і Латвія досягли угоди про спільну розробку нової системи ППО. У 2016 р. було відновлено призов до ВС і санкціоновано створення сил швидкого реагування. У 2016 р. посилилася бойова підготовка і ВС країни взяли участь у регіональних навчаннях НАТО.
У кінці 2017 р. уряд Литви вирішив передати Україні радянське озброєння і боєприпаси на суму до 2 млн. євро.
У ВС здійснюється призов на 9 міс.
СВ налічують 6,2 тис. кадрових військових і 4,85 тис. призовників, вони включають сили дивізійного розміру, у т.ч .:
• Механізована бригада «Залізний вовк» (Рукла): 6 б-нів (2 механізованих, 2 мотопіхотних, ремонтний, МТО), самохідний артдивізіон, батарея ППО і 5 рот (штабна, протитанкова, інженерна, розвідки і зв'язку), взвод військової поліції.
• Мотопіхотна бригада «Жямайтія» (Клайпеда): 4 б-ни (3 мотопіхотних і МТО), артдивізіон, 3 роти (штабна, розвідки і зв'язку).
Ця бригада допоможе ефективніше проводити самостійні бойові операції, брати участь у колективних міжнародних оборонних заходах, забезпечувати прийом військ союзників по НАТО, швидше реагувати на загрози.
• Легка піхотна бригада «Аукштайтія» (Вільнюс): 4 б-ни (3 резервних піхотних і МТО), резервний артдивізіон і 3 роти (штабна, розвідки і зв'язку). Після розгортання у ній буде 4,5 тис. чол.
Бригада почала формуватися в 2017 р. Вона створюється з метою наближення структури СВ у мирний час до структури в разі конфлікту. Це необхідно, щоб у разі агресії зробити реакцію СВ швидшою.
• Добровільні сили охорони краю включають 6 збірних частин: 1-а (Алітус), 2-а (Каунас), 3-тя (Клайпеда), 5-а (Панявежес), 6-а (Шауляй), 8-а (Вільнюс).
• Інженерний б-н ім. Йозаса Віткуса (Каунас)
• Навчальний центр ім. Йозаса Лукша (Рукла)
Батальйонна тактична група (БТГ) НАТО у Литві (див. табл. 3) (Рукла) під німецьким командуванням має +1022 чол., у т.ч. 450 німців (механізований б-н, 6 танків Leopard-2А6, 20 БМП Marder, 12 БТР Fuchs і Boxer, СГ PzH-2000), 250 голландців (механізована рота, БМП CV-90, БТР Boxer, БРМ Fennek), 200 норвежців (механізована рота, танки Leopard-2А4, БМП CV-90, БТР M113), 100 бельгійців (рота забезпечення) і 22 люксембуржці (взвод забезпечення).
ВВС включають штаб (Каунас), авіабазу (Зокняй поблизу Шяуляя, транспортну і вертолітну ескадрильї, ремонтне депо), д-н ППО (Мумайчай), управління контролю повітряного простору (Кармелава).
У березні 2004 р. почалося патрулювання повітряного простору Латвії, Литви та Естонії винищувачами ВВС країн НАТО. При цьому на авіабазі Зокняй постійно розміщено 4 тактичних винищувача і група авіатехніків. У цій операції задіяні на ротаційній основі підрозділи 14 країн НАТО (по 6 місяців кожна країна). З 2014 р. на естонській авіабазі Емарі було розміщено ще 4 винищувачі та повітряний патруль НАТО збільшено до 8 літаків. Під час загострення ситуації у регіоні кількість винищувачів збільшується до 16.
ВМС (база Клайпеда) включає 3 д-ни кораблів (сторожових, протимінних та допоміжних), 2 служби (стеження за морем і узбережжям, МТО), команду підводних дій і 2 центри (навчальний і порятунку на морі).
Озброєння ЗС Литви (див. табл. 2). ВС закупили або отримали в якості військової допомоги наступне застаріле ОВТ: б/у американські гусеничні БТР М113А1/2 і гаубиці M101A1, самохідні міномети PzMrs з ФРН, міномети (болгарські М-60, американські М19, польські LM, радянські ПМ-43 з Чехії і 2Б11 з Болгарії, шведські M / 41D, чеські М1982), шведські безвідкатні гармати Pv-1110, чеські транспортні літаки L-410 і навчальний L-39ZA, радянські вертольоти Мі-8, б/у патрульні катери (датські типу Flyvefisken і норвезькі типу Storm), тральщики (німецькі типу Lindau, англійські типу Hunt і норвезькі типу Vidar).
Сучасне озброєння включає б/у самохідні гаубиці PzH2000, американські ПТРК Javelin і ПЗРК Stinger, польські ПЗРК Grom і шведські RBS-70, італійські транспортні літаки C-27J, французькі вертольоти Dauphin. Планується закупити німецькі БМП Boxer і норвезькі ЗРК середньої дальності NASAMS (2 батареї).
ЕСТОНІЯ (див. табл. 1) межує з Латвією на півдні і Росією на сході. На півночі країна має вихід до Фінської затоки і Балтійського моря, на півдні – до Ризької затоки.
Увага до національної оборони в Естонії посилилася у 2014 р., з початку російської агресії проти України. Додаткова авіабаза (в Емарі) була надана країною у 2014 р. для повітряного патруля НАТО.
ВС формуються за призовом. У 2016 р. витрати на оборону збільшилися. У 2017 р. в Естонії було розгорнуто на ротаційній основі багатонаціональний батальйон НАТО. В Естонії розвиваються можливості в сфері кібернетичної безпеки і створено кібер-полігон НАТО (віртуальне середовище для кібер-тренувань). Естонські підрозділи спеціальних сил було спрямовано в Україну для навчання груп українських спеціальних сил у рамках тренувальної ініціативи під керівництвом США.
Здійснюється призов до ВС на 8 міс., офіцерів і фахівців – на 11 міс.
СВ налічують 2,6 тис. кадрових військовослужбовців та 3,1 тис. призовників.
Завдання СВ включають забезпечення їхньої постійної боєготовності, організація оборони країни на суші й її життєво важливих стратегічних об'єктів, участь у міжнародних місіях з підтримання миру.
СВ включають:
БТГ НАТО в Естонії (див. табл. 3) (Тапа) під англійським командуванням має 1200 чол., у т.ч. 800 англійців (механізований б-н, танки Challenger 2, БМП Warrior, СГ AS90), 300 французів (механізована рота, розвідники, сапери, танки Leclerc), 100 угорців (механізована рота).
ВВС включають штаб (Таллінн), авіабазу (Емарі), д-н повітряного спостереження (Емарі). На авіабазі Емарі базується 4 винищувачі повітряного патруля НАТО.
ВМС включають штаб і військово-морську базу (Таллінн), де базується д-н мінних кораблів.
Сили спеціальних операцій включають б-н спецназу.
Озброєння ЗС Естонії (див. табл. 2). ВС закупили або отримали в якості допомоги наступне застаріле ОВТ: б/у фінські 6х6 БТР (XA-180EST з Фінляндії і XA-188 з Нідерландів), радянські БТР-80 і гаубиці Д-30 з Фінляндії, гаубиці FH-70 з ФРН, міномети (англійські NM95, радянські 2Б11, шведські M/41D), безвідкатні гармати (шведські Pv-1110 і американські М40А1), ізраїльські ПТРК MAPATS, радянські зенітні установки ЗУ-23 і літаки АН-2, чеські навчальні літаки L-39C, американські вертольоти R-44, б/у тральщики (датські типу Lindormen й англійські типу Sandown).
Відносно сучасне озброєння включає б/у шведські гусеничні БМП CV9035NL з Нідерландів, американські міномети M252 і ПТРК Javelin ізраїльські міномети B455, французькі ПТРК Milan-2 і ПЗРК Mistral. Планується закупити південнокорейські самохідні гаубиці К9.
ЛАТВІЯ (див. табл. 1) межує з Естонією на півночі, Литвою на півдні, Росією на сході і Білорусією на південному сході. На заході країна має вихід до Балтійського моря, на півночі – до Ризької затоки.
У 2014 р. Латвія була стурбована російською агресією проти України. Основу ВС Латвії складають, в основному, СВ, орієнтовані на стандарти НАТО, підтримку розгортання ЗС країн НАТО і партнерства з сусідами. Нова концепція національної оборони була запропонована у червні 2016 р.
Латвія закупила 123 старих британських гусеничних ББМ; поставки їх почалися у 2015 р., придбала протитанкові засоби. Керівництво країни зобов'язалося збільшити військовий бюджет і витрачати 2% ВВП на оборону. Замовлено РЛС дальньої дії, що поліпшать ППО. У вересні 2015 р. у Латвії активізувалася Група інтеграції сил НАТО, також у Латвії знаходиться одна з ротаційних бойових батальйонних груп.
СВ включають мотопіхотну бригаду, що має 3 б-ни (2 мотопіхотних, підтримки) і 3 роти (штабна і зв'язку, постачання і транспорту, медична). Також у СВ є підрозділ спеціального призначення.
Національна гвардія (добровільні сили територіальної оборони «Земессардзе») включає 16 кадрованих резервних б-нів (11 піхотних, інженерний, захисту від РХБЗ, 3 тилового забезпечення) і 2 д-ни (артилерійський і зенітний), зведених у 3 регіональних командування (штаби в Ризі, Лієпая та Резекне). 1-й округ має 5 б-нів (4 піхотних і тилового забезпечення), 2-й округ – 6 б-нів (4 піхотних, захисту від РХБЗ, тилового забезпечення) і 34-й артдивізіон, 3-й округ – 4 б-ни (2 піхотних, студентський, інженерний) і 17-й зенітний д-н з гарматами L/70.
БТГ НАТО в Латвії (див. табл. 3) (Адажі) під канадським командуванням має 1138 чол., у т.ч. 450 канадців (механізований б-н, розвідувальний взвод), 300 іспанців (механізована рота, танки Leopard-2 Е), 160 італійців (механізована рота), 160 поляків (танкова рота, танки РТ-91), 50 словенців (взвод РХБЗ) і 18 албанців (саперний загін).
ВВС мають головними завданнями контроль повітряного простору країни і обмежену ППО, пошук і порятунок на суші і морі, транспортування по повітрю. ВВС включає транспортну ескадрилью, д-н ППО і ескадрилью РЛС.
ВМС Латвії включають флотилію бойових кораблів і службу берегової охорони. Флотилія бойових кораблів (Лієпая) включає 2 д-ни (тральщиків і патрульних катерів), службу спостереження за надводною обстановкою, майстерню з ремонту мінно-трального озброєння. У д-ні тральщиків є підрозділ водолазів. Пункти базування – Лієпая і Болдер. Служба берегової охорони (Рига) представлена штабом і центром координації морських пошуково-рятувальних робіт.
Латвія, Естонія і Литва організували спільну морську частину BALTRON, яка базується в Лієпая, Ризі, Вентспілсі (Латвія), Таллінні (Естонія) і Клайпеді (Литва).
Озброєння ЗС Латвії (див. табл. 2). ВС закупили або отримали в якості допомоги наступне застаріле ОВТ: б/у англійські гусеничні ББМ CVR (T) (БТР Spartan, БРМ Scimitar, КШМ Sultan, БРЕМ Samson, БММ Samaritan), американські самохідні гаубиці М109А5О з Австрії, чеські гармати К53, шведські міномети M/41D і радянські ПМ-43, шведські безвідкатні гармати Pv-1110 і зенітні гармати L/70, радянські літаки АН-2, вертольоти Мі-17 і Мі-2, голландські тральщики Alkmaar/Tripartite і норвезькі типу Vidar.
Відносно сучасне озброєння включає американські міномети M252 і англійські L16, ізраїльські ПТРК Spike-LR, шведські ПЗРК RBS 70, німецькі патрульні катери типу Swath.
Аналіз оборонних можливостей країн Балтії
Естонія має кордон з Росією 294 км, Латвія – 292 км, Литва – 227 км. Ці країни мають дуже невелике населення (1,259, 1,966 і 2,877 млн. чол. відповідно), у т.ч. 25, 27 і 5,8% росіян, що сприяє російській пропаганді, вербуванню агентури і організації «п'ятої колони», а у підсумку дозволяє створити привід для вторгнення. ВВП країн у 2016 р. був невеликий (23,5, 27,9 і 42,8 млрд. дол.), а військовий бюджет виріс у 2015-2017 рр. з 467, 282 і 471 до 532, 501 і 805 млн. дол. (на 14, 78 і 71%). Найбільший ВВП і військовий бюджет у Литви, тобто вона має найбільші економічні можливості і витрачає на оборону більше інших країн Балтії.
Чисельність ЗС Естонії 6,4 тис. чол. (СВ 5,7 тис. чол.), Латвії – 5,31 (1,25 тис.), Литви – 17,03 тис. чол. (11,05 тис. чол.), територіальних військ 15,8, 8,45 і 4,85 тис. чол., резерви – 12, 8,45 і 6,7 тис. чол. Найбільші ВС і СВ – у Литви, найменші – у Латвії. Литва має більші ВС серед країн Балтії, оскільки вона має найбільші потреби (знаходиться на напрямку потенційного удару ЗС Росії з «пробивання коридору» у Калінінградську обл.). Вона ж має і найбільші можливості (більший ВВП, військовий бюджет і населення).
У СВ Литви 3 бригади (механізована, мотопіхотна і легка піхотна, що формується). Механізована бригада має 6 б-нів (2 механізованих на БМП Boxer (планується), 2 мотопіхотних на БТР М113, МТО і ремонтний), самохідний артдивізіон з СГ PzH2000, батарею ППО, 5 рот (штабна, протитанкова, розвідки, інженерна та зв'язку), мотопіхотна бригада – 4 б-ни (3 мотопіхотних на БТР М113, МТО) і артдивізіон з гаубицями М101, 3 роти (штабна, розвідки і зв'язку), легка піхотна бригада має 4 б-ни (3 резервних піхотних і МТО), резервний артдивізіон і 3 роти (штабна, розвідки і зв'язку).
У СВ Естонії 2 мотопіхотні бригади: 1-а включає 5 б-нів (2 мотопіхотних на БТР XA-188, розвідки на БМП CV9035, інженерний і МТО), 2 д-ни (артилерійський з гаубицями FH-70 і ППО з ЗУ-23 і ПЗРК Mistral), роти забезпечення, а 2-а бригада частково сформована і включає 3 б-ни (мотопіхотний на БТР XA-180EST, інженерний і тилового забезпечення), артилерійський д-н (резервний, з гарматами д-30), роту розвідки.
У СВ Латвії 1 мотопіхотна бригада, що має 3 б-ни (2 мотопіхотних, підтримки) і роти забезпечення. Найбільше бригад має Литва (2 і 1 створюється), найменше – Латвія (1).
Недоліками СВ країн Балтії є брак важкого озброєння в бригадах і його застарілість, а також повна відсутність танків, РСЗО, ОТРК і ЗРК, мала кількість БМП і СГ. Бригади оснащені, в основному, БТР, мінометами, безвідкатними гарматами і ПТРК, буксируваними гаубицями і ПЗРК. Тільки нещодавно в країнах НАТО були замовлені у невеликій кількості сучасні БМП (88 Boxer, 44 CV9035) і СГ (21 PzH2000 і 12 К9). Можна відзначити слабкість ППО країн Балтії (забезпечується лише ПЗРК і старими зенітними гарматами). Перевагами СВ країн Балтії є раціональна організація бригад, наявність великої кількості мінометів, надходження сучасних ПТРК Javelin і Spike, високий рівень підготовки і моральний дух.
Тактичні групи СВ НАТО в країнах Балтії включають по посиленому механізованому б-ну: в Естонії – 1200 чол., до 70 БМП Warrior і VBCI, 15-20 танків Challenger2 і Leclerc, до 8 СГ AS90); у Латвії – 1138 чол., до 70 БМП LAV-III, Dardo і Pizarro, 15-20 танків РТ-91 і Leopard-2 Е; У Литві – 1022 чол., 40 БМП Marder і CV-90, 20 БТР Fuchs, Boxer і M113, 13 танків Leopard-2А4/6, 8 СГ PzH-2000. Найсильніша група базується в Естонії, найменш сильна – в Литві. Усього в цих трьох групах 3,36 тис. чол., понад 50 танків, до 180 БМП, до 20 БТР і 16 СГ. Частково це компенсує слабкість СВ країн Балтії у цих класах озброєнь. Але головне – передове розміщення тактичних СВ НАТО в країнах Балтії є політичним фактором забезпечення їхньої оборони. Ці невеликі підрозділи (по 1022-1270 чол.) повинні продемонструвати готовність НАТО захищати ці країни, застерегти Росію від спроби агресії і визначити початок вторгнення її військ. У разі широкомасштабного наступу у кілька разів переважаючих російських сил, ці підрозділи НАТО будуть розгромлені, але створять достатні підстави для контрудару ВС країн Альянсу.
ВВС Естонії мають 4 літаки (2 АН-2 і 2 L-39С), 4 вертольоти R-44 Raven II (там же базуються 4 винищувачі ВПС країн НАТО), ВПС Латвії – 4 літаки АН-2, 6 вертольотів (4 Мі-17 і 2 Мі-2), 27 ПЗРК RBS-70 і 18-24 40-мм зенітних гармат L/70, ВПС Литви – 6 літаків (3 C-27J, 2 L-410, 1 L-39ZA6), 6 вертольотів (3 Мі-8, 3 AS365M3), 28 ПЗРК (8 Stinger, 20 RBS-70); там же базуються 4 винищувачі ВПС країн НАТО. Сумарно ВВС країн Балтії мають 11 транспортних і 3 навчальних літака, 16 вертольотів.
ВПС Литви більше, ніж в інших країнах Балтії. Утім, ВВС всіх країн Балтії дуже слабкі (є тільки легкі транспортні літаки і вертольоти), у них мало авіатехніки, вони не мають бойових літаків і ударних вертольотів, а засоби ППО представлені ПЗРК і старими зенітними гарматами (лише Литва замовила 2 батареї ЗРК NASAMS). Повітряний патруль НАТО (всього 8 винищувачів) може вирішувати завдання ППО мирного часу, але під час війни потребує значного посилення.
ВМС Естонії мають 4 тральщика, ВМС Латвії – 6 тральщиків і 5 патрульних катерів, ВМС Литви – 4 тральщики і 4 патрульних катери. Сумарно це 14 тральщиків і 9 патрульних катерів, тобто ВМС країн Балтії надто малі і можуть вирішувати лише патрульні завдання в мирний час і тральні – у воєнний.
Війська територіальні оборони Естонії включають 15,8 тис. чол., Латвії – 8,45 тис. чол. і Литви – 4,85 тис. чол. Вони повинні забезпечити охорону об'єктів тилу, боротьбу з повітряними десантами і берегову оборону. У разі окупації цих країн на них покладено організацію партизанського руху.
Резюме. У Литві, Естонії та Латвії після отримання незалежності були створені ВС. Вони були нечисленними, і представляли собою кілька регулярних піхотних батальйонів СВ і підрозділи територіальної оборони. ВВС і ВМС були мінімальні і не мали бойових літаків і кораблів.
Коли радянські війська були виведені з країн Балтії, вони вивезли майже все своє озброєння. Військової промисловості країни Балтії не мали, тому закупили на Заході, або отримали безоплатно невелику кількість старої стрілецької зброї, мінометів, безвідкатних гармат і автомобілів.
Після вступу у 2004 р. в НАТО до ЗС країн Балтії почало надходити вживане і застаріле озброєння країн Альянсу (БТР, гаубиці, тральщики й ін.). Переозброєння стримували невеликі ВВП країн Балтії, і відповідно – їхні малі військові бюджети. Тому частина озброєння була надана безоплатно.
І тільки після захоплення Росією Криму та частини Донбасу у 2014 р. країни Балтії всерйоз стурбувалися своєю безпекою. Особливо це стосується Литви, яка знаходиться на напрямку ймовірного удару ЗС Росії, які можуть спробувати встановити сухопутний зв'язок з Калінінградською областю (і попутно відрізати на суші Литву, Латвію і Естонію від союзників по НАТО). Країни Балтії почали закуповувати (або замовили) більш сучасне, і навіть нове озброєння, у т.ч. БМП, самохідні гаубиці, і навіть ЗРК (Литва). Також почалося збільшення розмірів ВС. Тим не менш, ВС Балтії залишаються нечисленними і мають абсолютно недостатні бойові можливості щодо військової загрози ЗС Росії. СВ Литви мають 2 бригади (механізовану та мотопіхотну) і почала створюватися легка піхотна, Естонії – 2 бригади (мотопіхотну і кадрову мотопіхотну), Латвії – 1 мотопіхотну бригаду. Усього до 2020-2021 рр. в ЗС країн Балтії планується мати 6 бригад. Але ці бригади не мають танків, РСЗВ і ОТРК, ВПС цих країн – бойових літаків, ударних вертольотів і ЗРК, а ВМС обмежені тральщиками і патрульними катерами. Тобто можливості оборони країн Балтії, в основному, залежать від допомоги ВС союзників по НАТО. Ця допомога поки виявилася в розміщенні в Естонії, Латвії та Литві по одній посиленій багатонаціональній батальйонній групі СВ країн НАТО і базування в Естонії і Литві повітряного патруля з 8 винищувачів.
Усього в цих трьох батальйонних групах 3,36 тис. чол., понад 50 танків, до 180 БМП, до 20 БТР і 16 СГ. Це дещо слабкість СВ країн Балтії в цих класах озброєнь. Але головне – передове розміщення тактичних СВ НАТО в країнах Балтії є політичним фактором забезпечення їх оборони. Ці невеликі підрозділи (по 1022-1270 чол.) повинні продемонструвати готовність НАТО захищати ці країни, застерегти Росію від спроби агресії і визначити початок вторгнення її військ. У разі широкомасштабного наступу у кілька разів переважаючих російських сил, ці підрозділи НАТО будуть розгромлені, але створять достатні підстави для контрудару ВС країн Альянсу.
РОСІЙСЬКА ЗАГРОЗА КРАЇНАХ БАЛТІЇ. У 1990-х і 2000-х роках війська і озброєння ЗС Росії в Калінінградській області і Ленінградському військовому окрузі (ВО) було серйозно скорочено відповідно до флангових обмежень Договору про звичайні збройні сили в Європі і у зв'язку з відсутністю військової небезпеки у цьому напрямку. Але Росія з 2007 р. наклала мораторій на дотримання цього договору, а у 2015 р. взагалі вийшла з нього, тому кількість військ і озброєнь угруповань ЗС Росії поруч з країнами Балтії (і взагалі, на території РФ) не обмежена міжнародними угодами.
У Калінінградській області з 1994 р. було створено оборонний район (КОР), який об'єднав там формування ЗС Росії, що там базувалися. Набуття Литвою незалежності від СРСР у 1991 р. перетворило Калінінградську область в ізольований від Росії анклав. Він дуже важливий стратегічно – там розміщені основні кораблі Балтійського флоту (БФ), частини електронної розвідки й ударні засоби (у радіусі їх поразки 20 АЕС і 139 хімічних підприємств Європи). У КОР знаходяться 12 ПУ ОТРК «Іскандер-М», 51 бойовий літак (буде до 100), 4 ПУ берегових ракетних комплекси (БРК) «Бастіон-П» (буде 8-12) і 2 малих ракетних кораблі (МРК) з 16 крилатими ракетами (КР) «Калібр-НК» (буде 12 МРК з 96 КР). Хоча офіційне призначення КОР – оборона Калінінградської обл., у 2017 р. берегові і сухопутні війська БФ в КОР мали бригаду морської піхоти, 11-й армійський корпус у складі 4-х бригад (2 мотострілкові, ракетна, артилерійська) і зенітного ракетного полку. Морська авіація включала 72-у авіабазу, війська ППО – 44-у дивізію.
Ленінградське угруповання ЗС РФ (тобто війська Росії біля країн Балтії) у 2017 р. включало 6-у загальновійськову армію СВ з 5 бригад (2 мотострілкові, ракетна з ОТРК «Іскандер-М», артилерійська, зенітна ракетна) й ін. частин , 76-у дивізію ВДВ, частини 6-ї армії ВПС і ППО (105-ї змішаної авіадивізії, 2-х полків армійської авіації (АА), бригади і бази АА, 2-й і 32-ї дивізій ППО). На Ленінградській ВМБ дислокуються підводні човни й інші кораблі БФ.
Після агресії ЗС Росії проти України у 2014 р. під приводом «захисту російської меншини», країни Балтії, які мають значні частки російського населення (25% в Естонії, 27% в Латвії, 5,8% в Литві), стали побоюватися за свою безпеку, і почали терміново посилювати свої нечисленні ВС. Інші країни НАТО підсили ці зусилля і розгорнули багатонаціональні батальйонні групи СВ в Естонії, Латвії, Литві (і Польщі), а також удвічі збільшили свій повітряний патруль над країнами Балтії.
Ключове питання – чи дійсно керівництво Росії будує плани захоплення країн Балтії? Після агресії Росії проти України в 2014 р. в західних ЗМІ активно обговорюється можливість зіткнення НАТО та Росії в регіоні Балтії. Повідомлялося, що вперше після розпаду СРСР МО США оновлює свої плани на випадок такої війни. Багато військових аналітиків США стурбовані тим, що країни Балтії можуть стати наступними цілями російської військової агресії. При цьому вони побоюються, що Росія здатна завдати удару швидше, ніж НАТО відреагує.
У т.ч., військовий експерт Д. Хендрікс твердо переконаний, що Росія захопить країни Балтії, і коли вона нападе на них, США знадобиться терміново перекинути бронетехніку в Європу через Польщу, щоб не допустити швидкої поразки країн НАТО. Для цього Альянс має забезпечити собі доступ до польських портів, і досягти цього можна лише, якщо НАТО нейтралізує оборону Калінінградської області. Там знаходяться кораблі з КР і бойові літаки, БРК, ОТРК і ЗРС. Вони здатні вивести з ладу транспортні засоби НАТО, що позбавить Альянс можливості просунутися в Балтійському морі далі Копенгагена. У результаті американці будуть змушені висаджуватися у Франції чи Бельгії, і просування військ розтягнеться на тижні, що дозволить ВС Росії закріпитися в країнах Балтії. Збереження доступу до портів країн Балтії та Польщі має стати головним завданням НАТО в разі війни з Росією. При ударі по Калінінградському угрупованню Альянсу потрібно масово застосувати крилаті ракети, що змусить ВС Росії витрачати зенітні ракети швидше, ніж вони можуть поповнити запаси. Експерт пропонує країнам НАТО використовувати ракети з невеликих швидкохідних кораблів і дизельних підводних човнів, що діють на мілководді, а також ударні літаки 5-го покоління, які недосяжні для С-400 і можуть без перешкод діяти над Калінінградською областю.
Керівництво Росії офіційно заперечує наявність планів захоплення країн Балтії, але після агресії проти України в 2014 р. у це мало хто вірить.
Однак американський аналітик Р. Персон заперечує можливість агресії Росії проти країн Балтії, і наводить такі причини:
Виходячи з цього, Персон вважає, що Росія не зважиться напасти на країни Балтії. Війну з НАТО керівництво Росії не може собі дозволити через її неймовірно високу ціну. Але, вважаючи цю війну малоймовірною, Персон все ж не може виключити її зовсім.
А згідно з доповіддю Генерального директорату Європарламенту із зовнішньої політики, Росія використовує Калінінградську область в якості інструменту тиску для залякування країни Балтії. Кремль мілітаризує Калінінградську область для демонстрації своїх силових потужностей країнам НАТО і ЄС. У доповіді зазначено, що перспектива повномасштабної війни в регіоні маловірогідна, але не виключена небажана і неконтрольована ескалація конфлікту.
Угруповання Західного ВО в Калінінградській області і колишньому Ленінградському ВО значно потужніші, ніж ВС країн Балтії, а в останні роки вони стали посилюватися якісно. У Калінінградському угрупованню в 2016 р. було сформовано 11-й армійський корпус у складі 79-ї мотострілецької бригади, 7-го полку (його вже реорганізували в бригаду) й ін. частин, а його 152-а ракетна бригада була переозброєна на ОТРК «Іскандер-М ». 25-й береговий ракетний полк став бригадою і отримав 4 ПУ БРК «Бастіон-П». 72-а авіабаза отримала 14 нових винищувачів (6 Су-30СМ і 8 Су-30м2), 13 модернізованих Су-27СМ3, 44-а дивізія ППО – 16 ПУ ЗРС С-400 і 6 ЗРПК "Панцир-С", її ЗРС С-300В були модернізовані до С-300В4, а до складу ВМБ увійшли 2 МРК пр.21631 з 16 КР «Калібр-НК». Прийнято рішення удвічі збільшити морську авіацію БФ – буде сформовано 2 авіаполки (штурмовий з Су-30СМ, Су-24М/МР та винищувальний з Су-27СМ3, а потім – з Су-35С). Авіабаза буде посилена ударними вертольотами Мі-28Н і Ка-52. До 2020 р. планується дислокувати на ВМБ Балтійськ вже 12 МРК (5 пр.21631 і 7 пр.22800) з 96 КР «Калібр-НК», а у берегову ракетну бригаду додадуть 4-8 ПУ БРК «Бастіон-П».
Ленінградське угруповання має 6-у загальновійськову армію Західного ВО, яка дислокується в Естонії і Латвії і склад її з 2016 р. змінився мало. Натомість ВКС ЗВО було серйозно посилено якісно. Вони отримали 81 новий багатоцільовий літак (23 Су-34, 18 Су-35С, 12 Су-30СМ, 28 МіГ-29СМТ/УБМ) і 19 модернізованих МіГ-31БМ. Планується розгорнути змішаний авіаполк. Армійська авіація ЗВО отримала 44 нових ударних вертольота (15 Мі-28Н, 14 Мі-35М, 15 Ка-52), а в 2-у дивізію ППО надійшли 32 ПУ нових ЗРС С-400 і 6 ЗРПК "Панцир-С". У 2018 р. планується поставити у ВВС ЗВО до 40 бойових літаків Су-34, Су-30СМ, Су-35С і МіГ-31БМ і понад 10 вертольотів Мі-8АМТШ і Ка-27М.
Аналіз посилення цих угруповань показує, що воно має, в основному, якісний характер, і стосується переозброєння на нові носії з далекобійними високоточними ракетами – системи євростратегічного неядерного стримування (а у реальності – залякування) і системи ППО. Сухопутні і берегові війська мало збільшувалися, лише поліпшувалися організація й управління. Оскільки СВ угруповань РФ майже не збільшувалися, то напад Росії на країни Балтії малоймовірний (якщо судити за цією ознакою). Але чи може бути, що існуючі угруповання військ РФ біля країн Балтії мають достатні сили, щоб захопити ці країни?
Для оцінки можливості оборони країн Балтії від російської агресії були складені баланси сил протиборчих сторін. Вони були досить умовні, і залежали від сценарію гіпотетичної війни, у т.ч .:
Стверджують, що можливість такої війни малоймовірна, і складені баланси сил сторін повинні були підтвердити це або спростувати. Була дана приблизна оцінка ходу війни шляхом порівняння військових можливостей сторін. При цьому порівнювалися угруповання військ з військових з'єднань, а не тактичних груп (як у реальності). «Кримський і донбаський» сценарії не розглядалися. За сценаріями територія Білорусі використовувалася для проходу військ РФ, але ВС Білорусі у війні брали участь. Сторони конфлікту прагнули до його найменшого рівня та інтенсивності (принаймні, спочатку).
Сценарії конфлікту залежали від військового потенціалу угруповань Росії в регіоні, можливості їхнього посилення, і в першу чергу від того, які території і країни Балтії планувало захопити російське керівництво. Усього розглядалося 4 сценарії. Сценарій 1 описував спробу СВ Росії раптовими зустрічними ударами Калінінградського і Ленінградського угруповань пробити «коридор» з Росії в Калінінградську обл. південною частиною Литви і захопити до 30% її території із залізницею. Ленінградське угруповання наступало через Білорусь, удар через Польщу на «коридор Сувалки» виключався, а ВПС і ВМС сторін не використовувалися. Сценарій 2 описував спробу ВС Росії захопити всю Литву, сценарій 3 – Литву і Латвію, сценарій 4 – Литву, Латвію і Естонію.
Порівняння ВС країн Балтії (+ ВС союзників по НАТО) і угруповань ЗС РФ у сценаріях 1-4, що протистоять їм, наведено у табл. 4 і 5.
Таблиця 4
|
Сценарій |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
Показник |
ВС Литви + ВС НАТО (Н) |
Угруповання ВС РФ у регіоні |
ВС Литви ++ ВС НАТО |
Угруповання ВС РФ у регіоні + |
|
СВ, тис. чол. |
11,05 |
29,83 |
11,05 |
43,61 |
|
Тер. війська, тис. чол. |
4,85 |
- |
4,85 |
- |
|
СВ НАТО |
1,02 |
- |
4,52 |
- |
|
Бойові з’єднання |
2 бр (план 3) |
1 див і 5 бр |
3 бр |
2 див і 8 бр |
|
Формув. СВ НАТО |
1 б-н |
- |
1 бр і 1 б-н |
- |
|
Танки |
13 |
174-195 |
100 |
215-236 |
|
ББМ |
294 (план 382) |
1120 |
635 (план 723) |
1888 |
|
БМП |
40 (план 128) |
421 БМП/БМД |
184 (план 272) |
700 БМП/БМД |
|
БТР |
254 |
699 |
451 |
1188 |
|
ОТРК |
- |
24 |
- |
24 |
|
Артсистеми |
173 (план 190) |
422 |
203+ (план 220) |
636 |
|
Самохідні гаубиці |
12 (план 29) |
162 |
30 (план 47) |
216 |
|
Гаубиці/гармати |
72 |
30 |
72 |
54 |
|
Міномети |
89+ |
144 |
101+ |
256 |
|
РСЗО |
- |
86 |
- |
110 |
|
ПТ засоби |
118 |
204 |
118 |
258 |
|
Безвіткатні гармати |
100 |
39 (гармати) |
100 |
54 (гармати) |
|
ПТРК |
18 |
165 |
18 |
204 |
|
Зенітні засоби |
28 |
346 |
28 |
514 |
|
Бойові літаки |
8 Н |
211 |
351 Н |
211 |
|
Ударні літаки |
- |
40 (+51) |
146 Н (+92) |
40 (+51) |
|
Винищувачі |
8 Н |
161 (-51) |
185 Н (-92) |
161 (-51) |
|
Розвідники |
- |
10 |
20 Н |
10 |
|
Транспортні літаки |
5 |
18 |
5 + 106 Н |
18 |
|
Ударні вертольоти |
- |
81 |
94 Н |
81 |
|
Вертольоти |
6 |
94 і 14 ПЛ |
6 + 535 Н и 42 ПЛ |
94 і 14 ПЛ |
|
ПУ ЗРС и ЗРПК ПВО |
План 4 |
222 |
План 4 |
222 |
|
Підводні човни |
- |
2 |
9 Н |
2 |
|
Есмінець |
- |
1 |
- |
1 |
|
СКР |
- |
2 |
15 Н |
2 |
|
Корвети |
- |
4 |
6 Н |
4 |
|
МРК |
- |
6-16 (2-12 с КР Калібр) |
- |
6-16 (2-12 с КР Калібр) |
|
Ракетні катери |
- |
7 |
- |
7 |
|
МПК |
- |
6 |
- |
6 |
|
Патрульні катери |
4 |
- |
4 |
- |
|
Тральщики |
4 |
16 |
4+ 59 Н |
16 |
|
Десантні кораблі |
- |
6 |
7 Н |
6 |
|
Десантні катери |
- |
7 |
- |
7 |
Таблиця 5
|
Сценарій |
3 |
3 |
4 |
4 |
|
Показник |
ВС Литви і Латвії +++ ВС НАТО |
Угруповання ВС РФ у регіоні ++ |
ВС країн Балтії ++++ ВС НАТО |
Угруповання ВС РФ у регіоні+++ |
|
СВ, тис. чол. |
12,3 |
65 |
18 |
77 |
|
Тер. війська, тис. чол. |
13,3 |
|
29,1 |
|
|
СВ НАТО |
9,66 |
|
35 |
|
|
Бойові бригади СВ |
4 бр |
4 див і 10 бр |
6 бр |
5 див і 11 бр |
|
Формув. СВ НАТО |
2 бр і 2 б-на |
- |
2 див, 3 бр, 3 б-ни |
|
|
Танки |
160-165 Н |
475-517 |
653-663 |
745-787 |
|
ББМ |
770 (план 916) |
2782 |
2920 (план 3086) |
3160 |
|
БМП |
254 (план 342) |
1401 БМП/БМД |
1268 (план 1376) |
1779 БМП/БМД |
|
БТР |
516 (план 574) |
1381 |
1652 (план 1710) |
1381 |
|
ОТРК |
- |
24 |
- |
24 |
|
Артсистеми |
334 (план 351) |
910 |
987 (план 1016) |
1088 |
|
Самохідні гаубиці |
77 (план 94) |
324 |
207 (план 236) |
432 |
|
Гаубиці/гармати |
75 |
84 |
162 |
84 |
|
Міномети |
182+ |
374 |
570+ |
426 |
|
РСЗО |
- |
128 |
48 |
146 |
|
ПТ засоби |
130+ |
311 |
380+ |
311 |
|
Безвіткатні гармати |
100+ |
60 (гармати) |
260+ |
60 (гармати) |
|
ПТРК |
30+ |
251 |
120+ |
251 |
|
Зенітні засоби |
73-79 |
725 |
100-106 |
804 |
|
Бойові літаки |
473 Н |
298 |
680 Н |
350 |
|
Ударні літаки |
146 Н (+214) |
99 (+71) |
215 Н (+352) |
139 (+71) |
|
Винищувачі |
307 Н (-214) |
189 (-71) |
445 Н (-352) |
189 (-71) |
|
Розвідники |
20 Н |
10 |
20 Н |
22 |
|
Транспортні літаки |
9 + 121 Н |
18 |
11+ 192 Н |
18 |
|
Ударні вертольоти |
122 Н |
81 |
244 Н |
81 |
|
Вертольоти |
12 + 475 Н і 42 ПЛ |
94 і 14 ПЛО |
16 + 853 Н и 110 ПЛ |
94 і 14 ПЛО |
|
ПУ ЗРС и ЗРПК ПВО |
(план 4) |
222 |
(план 4) |
222 |
|
Підводні човни |
9 Н |
2 |
9 Н |
2 |
|
Есмінець |
- |
1 |
6 Н |
1 |
|
СКР/фрегати |
23 Н |
2 |
36 Н |
2 |
|
Корвети |
6 Н |
4 |
6 Н |
4 |
|
МРК |
- |
6-16 (2-12 з КР Калібр) |
- |
6-16 (2-12 з КР Калібр) |
|
Ракетні катери |
- |
7 |
- |
7 |
|
МПК |
- |
6 |
- |
6 |
|
Патрульні катери |
9 |
4 |
9 |
4 |
|
Тральщики |
10 + 71 Н |
16 |
14 + 87 Н |
16 |
|
Десантні кораблі |
9 Н |
6 |
12 Н |
6 |
|
Десантні катери |
- |
7 |
- |
7 |
У сценарії 1 в угруповання ЗС Росії входили 5 бойових бригад (4 мотострілкові і 1 морської піхоти), дивізія ВДВ і 5 бригад підтримки (2 ракетні, 2 артилерійські, зенітно-ракетна) і зенітно-ракетний полк, армія ВПС і ППО ЗВО, БФ з авіабазою і дивізією ППО. СВ Литви мали 2 бригади (механізовану та мотопіхотну), війська НАТО – механізований б-н.
Порівняння показало, що угруповання ЗС Росії біля країн Балтії мали до 30 тис. чол., а СВ Литви з військами НАТО – понад 12 тис. чол., тобто перевагу 2,5:1. П'ять бригад і 1 дивізія ВДВ Росії проти 2 литовських бригад з б-ном НАТО – велика перевага. За кількістю і якістю озброєння у СВ Росії теж серйозна перевага.
Сценарій 1 (час війни 1-2 тижні) на перший погляд найбільш імовірний. Його підсумок: на початку – ураження ВС Литви і військ НАТО. СВ Росії захопили південь Литви і пробили «коридор» до Калінінградської області. Але при цьому СВ РФ атакували не тільки литовські війська, а й б-н НАТО, а країни Балтії опинилися відрізані від союзників по Альянсу, що поставило НАТО перед необхідністю дій у відповідь. Варіант, при якому країни НАТО відмовилися від захисту Литви, не розглядався. Збереглася незалежна Литва (плацдарм НАТО для його контрудару), почалася партизанська війна на окупованій території. НАТО організувало антиросійську коаліцію, перекинуло формування ВС Альянсу у Литву і Польщу, створило там угруповання військ і сил. Потім розпочався контрнаступ військ НАТО зі звільнення захопленої території Литви, і війна продовжилася на більш високому рівні, вже за участю ВПС і ВМС.
У сценарії 2 в угруповання ЗС Росії входили вже 8 бригад (6 мотострілкових і 2 морської піхоти), 2 дивізії ВДВ і 5 бригад підтримки як у сценарію 1, армія ВПС і ППО ЗВО, а також БФ з авіабазою і дивізією ППО. СВ Литви мали 3 бригади (механізовану, мотопіхотну і піхотну), війська НАТО – бронетанкову бригаду США з Польщі та механізований б-н, ВПС і ВМС ФРН, Польщі, Данії.
Порівняння показало, що посилені угруповання ЗС Росії біля країн Балтії мали до 44 тис. чол., СВ Литви з військами НАТО – 15,6 тис. чол., тобто перевагу 2,8:1. Вісім бригад СВ/морпіхоти і 2 дивізії ВДВ Росії проти 3-х литовських бригад (+ бригада і б-н НАТО) – перевага велика. За кількістю і якістю озброєння СВ Росії теж мають перевагу. Зате за ВВС і ВМС у НАТО в регіоні перевага у півтора рази, причому БФ неможливо посилити.
Сценарій 2 (час війни 2-4 тижні) менш вірогідний, ніж сценарій 1. Його підсумок міг би визначитися перевагою НАТО в ВПС і ВМС у півтора рази. Якби Альянс його реалізував, йому би вдалося частково захопити панування в повітрі і на морі, і придушити активність БФ в Калінінградській обл., що дозволило би перекинути війська НАТО в регіон. СВ Росії зайняли б частину Литви, але їм не вдалося реалізувати свою перевагу в СВ, і війська НАТО звільнили б захоплені території. Рівень та інтенсивність конфлікту підвищилися, потрібно було більше російських військ і часу, а також участь ВКС і ВМФ Росії в регіоні. Реакція НАТО була б більш жорсткою – перекидання додаткових ВС у регіон, створення великих коаліційних угруповань військ і бої тактичного рівня між ВС Росії і країн НАТО.
У сценарії 3 в угруповання ЗС Росії входили вже 10 бригад (танкова, 6 мотострілкових, 2 морської піхоти і десантно-штурмова), 4 дивізії (2-а мотострілецька і три ВДВ), 5 бригад підтримки як в сценарії 1, армія ВПС і ППО ЗВО + 3 авіаполки ЮВО, а також БФ з авіабазою і дивізією ППО. СВ Литви і Латвії мали 4 бригади (механізовану, 2 мотопіхотні і піхотну), війська НАТО – 2 бригади (бронетанкову і механізовану), 2 мех. б-ни, ВПС і ВМС ФРН, Польщі, Данії, Бельгії та Нідерландів.
Порівняння показало, що посилені угруповання РФ біля країн Балтії мали до 65 тис. чол., СВ Литви і Латвії з військами НАТО – 22 тис. чол., тобто перевагу 3:1. Десять бригад і 4 дивізії ЗС Росії проти 4-х литовських/латвійської бригад (+ 2 бригади і 2 б-ни НАТО) – перевага велика. За кількістю і якістю озброєння СВ Росії теж мали перевагу. Зате по ВВС і ВМС у НАТО в регіоні знову була б перевага у півтора рази.
Сценарій 3 (час війни 1-2 місяці) є менш імовірним, ніж сценарій 2. Його підсумок міг би визначитися перевагою НАТО в ВПС і ВМС у півтора рази. Якби Альянс його реалізував, йому б вдалося частково захопити панування в повітрі і на морі, і придушити активність БФ в Калінінградській області, що дозволило б перекинути війська НАТО в регіон. СВ Росії зайняли б частину Литви і Латвії, але їм не вдалося реалізувати свою перевагу в СВ, і війська НАТО звільнили захоплені території. Рівень конфлікту ще б більш підвищився, треба було ще більше російських військ, а також участь ВКС і ВМФ РФ регіону і ВКС поза ним. Реакція НАТО була ще більш жорсткою – перекидання формувань ЗС в регіон, посилення коаліційних угруповань військ, бої оперативно-тактичного рівня між ВС Росії і НАТО.
У сценарії 4 в угруповання ЗС Росії входили вже 11 бригад (танкова, 7 мотострілкових, 2 морської піхоти і десантно-штурмова), 5 дивізій (4-а танкова, 2-а мотострілецька і три ВДВ), 5 бригад підтримки як в сценарії 1, армія ВПС і ППО ЗВО + 5 авіаполків ЮВО, а також БФ з авіабазою і дивізією ППО. СВ Литви, Латвії та Естонії мали 6 бригад (механізовану, 4 мотопіхотні і піхотну), війська НАТО – 2 бронетанкові дивізії США, 3 бригади (бронетанкову і 2 механізовані), 3 механізованих б-и ВПС і ВМС ФРН, Польщі, Данії Бельгії, Нідерландів і Великобританії.
Порівняння показало, що посилені угруповання ЗС Росії біля країн Балтії мали до 77 тис. чол., СВ Литви, Латвії та Естонії з військами НАТО – 53 тис. чол., тобто перевага зменшилася до 1,5:1. Одинадцять бригад, і 5 дивізій Росії проти 6-х бригад країн Балтії (+ 2 дивізії, 3 бригади і 3 б-ни НАТО) – перевага невелика. За кількістю озброєння СВ Росії вже не мали переваги. Зате по ВВС і ВМС перевага НАТО стало подвійною.
Сценарій 4 (час війни 2-3 місяці) найменш імовірний. Його підсумок міг би визначитися подвійною перевагою НАТО в ВПС і ВМС. Якби Альянс його реалізував, йому б вдалося захопити панування в повітрі і на морі, і придушити активність БФ в Калінінградській обл., що дозволило б перекинути війська НАТО в регіон. СВ Росії спочатку зайняли б частину території країн Балтії, але СВ країн НАТО (в першу чергу США) і Балтії, за підтримки ВПС звільнили захоплені землі. Рівень конфлікту став найвищим, треба було максимум готових формувань ЗС Росії. Реакція НАТО була найбільшою – перекидання максимальної кількості формувань ЗС в регіон, широкомасштабні військові дії оперативно-стратегічного рівня між ВС Росії і НАТО. Перед загрозою поразки одна зі сторін могла піти на застосування тактичної ядерної зброї, а ескалація конфлікту могла б привести до світової термоядерної війни.
Не можна виключити того, що ці чотири сценарії стали б чотирма етапами одного сценарію, що пройшов всі стадії ескалації – від локального конфлікту між ВС Росії і НАТО до світової термоядерної війни. При цьому етапи війни змінювалися б самостійно в режимі некерованої ланцюгової реакції, і підсумок міг вийти завжди один, незалежно від сценарію (у т.ч. і в сценарії 1).
Аналіз сценаріїв гіпотетичного конфлікту показує, що всі вони малоймовірні, оскільки спроба Росії пробити «коридор» в Калінінградську обл. (і блокувати при цьому країни Балтії) призведе до контрудару НАТО, для чого Альянс повинен перекинути війська в регіон. Це викличе блокаду силами Калінінградського угруповання портів Балтії і Польщі і вимагатиме від НАТО розгрому Калінінградського угруповання. Реакцією Росії може бути контрудар, який виведе конфлікт на дуже небезпечний рівень. Стратегічна цінність для НАТО країн Балтії, а для Росії – Калінінградської області ставить сторони в ситуацію, що веде до неминучої ескалації конфлікту – аж до світової термоядерної війни. А це не може входити в плани керівництва Росії.
Але повністю виключити ймовірність агресії Росії не можна, а забезпечення оборони країн Балтії стикається з низкою проблем. ВС цих країн слабкі (мало озброєння і майже немає сучасного, відсутня система ППО). Розміщених у країнах Балтії контингентів НАТО (3 б-ни, а також бригада і б-н у Польщі) абсолютно недостатньо для оборони, а авіабази в країнах Балтії і Польщі не здатні забезпечити розміщення такої кількості бойової авіації НАТО, яке потрібне для протидії російській, не кажучи вже про завоювання панування у повітрі.
Є й інший небезпечний аспект. Всі описані сценарії передбачали стриманість сторін конфлікту в застосуванні сил і засобів. Але чи будуть сторони у реальності її проявляти, і чи не почне НАТО реалізовувати свою перевагу в ВПС і ВМС? Тут напрошується ще один сценарій, де стриманість не виявляється, а перевага реалізується повною мірою.
Головним фактором перемоги ВС НАТО за сценаріями 2-4 могла б стати велика перевага ВВС і ВМС Альянсу над ВКС і ВМФ Росії. Усього ВС НАТО мають понад 5 тис. бойових літаків, (у т.ч. понад 2 тис. європейських і понад 2,9 тис. американських), а ВС Росії – 1,25 тис., що у 4 рази менше. Стосовно якості, то в авіації НАТО теж перевага. Наприклад, у ВС США вже є 334 багатофункціональних винищувача 5-го покоління F-22 і F-35, а у Росії вони лише випробовуються. Усього США запланували закупити 2443 F-35. Почали вони надходити і в ЗС інших країн НАТО (сумарно планується мати там 509 од.).
Особливо велика кількісно-якісна перевага над ЗС Росії у ЗС США. ВВС США мають 1430 бойових літаків (без урахування 475 од. в Національній гвардії та 97 у резерві), ВКС РФ – 1036. Але морська піхота і ВМС США до того ж мають сумарно до 1500 бойових літаків, а морська авіація Росії – всього 205. Також США перевершують Росію за авіаційними засобами ураження, системами виявлення цілей і ін. Велика перевага США і за спеціальними літаками (РЕБ, АВАКС, заправниками, важким транспортним), а також розвідувально-ударним БЛА. Річний наліт пілотів бойових літаків ВПС США становить 160 год. (ВМС – 250 год.), а Росії – до 80 год. ВВС ФРН, Великобританії, Італії, Іспанії та Франції мають понад 500 багатоцільових винищувачів покоління 4+, тоді як ВПС Росії – 168 винищувачів покоління 4+ і 52 – покоління 4++. Але ВВС країн НАТО вже отримують винищувачі F-35 5-го покоління. Зрозуміло, ВС країн НАТО не зможуть застосувати у війні проти Росії всі свої літаки, але те ж стосується і ВКС Росії. Тому ВС країн НАТО потенційно здатні створити таку кількісну перевагу в авіації, яка буде потрібна для перемоги (в 1,5-3 рази), а якісною вони і так мають у своєму розпорядженні.
Кількісно-якісна перевага ВМС НАТО (у першу чергу, США) над ВМФ Росії теж велика. Усього ВМС НАТО мають 123 тактичних підводних човнів (у т.ч. 67 атомних), 14 авіаносців (11 атомних), 22 крейсера, 102 есмінця, 119 фрегатів, 39 корветів, 180 тральщиків і 62 десантних кораблів. Загальний потенціал удару цих сил по наземних цілях – понад 5 тис. КР Tomahawk.
У ВМФ Росії 49 тактичних підводних човнів (26 атомних), 6 крейсерів (у т.ч. 1 авіаносний і 2 атомних), 15 есмінців, 12 фрегатів, 48 корветів, 21 ракетний катер, 45 тральщиків і 19 десантних кораблів. Загальний потенціал удару ВМФ Росії по наземним цілям – 120 КР «Калібр», що у 42 рази нижче, ніж у ВМС США. А якщо порівняти ВМС НАТО з Балтійським флотом (2 підводні човни, есмінець, 2 фрегата, 16 корветів, 7 ракетних катерів, 16 тральщиків і 4 десантні кораблі), то ця перевага більш значуща. Хоча навіть з такими невеликими силами БФ може тимчасово блокувати з моря Польщу і країни Балтії.
Однак СВ Росії у регіоні мають кількісну перевагу над СВ НАТО за кількістю особового складу, чисельності з’єднань, кількості танків, ББМ і артилерії. Транспортні можливості європейських країн НАТО дозволяють перекидати в регіон 1 бригаду на місяць, тому необхідна допомога США. Також США мають у своєму розпорядженні найбільшу серед країн НАТО кількість військ і озброєння СВ, морської піхоти, ВМС і ВПС. Реалізація позитивного результату для НАТО за сценаріями 2-4 потребують забезпечення швидкого перекидання військ і сил НАТО (у першу чергу, США) у зону конфлікту.
Але морські порти, аеродроми і вузли залізниць у Польщі та країнах Балтії в реальності можуть піддаватися ударам розгорнутих у Калінінградській області авіації і ракет (ОТР, КР і навіть ПКР), транспортні кораблі НАТО з військами – атакам авіації і ПКР, а транспортні літаки НАТО – збиватися ракетами ЗРС. Тобто, перш, ніж почати перекидати війська в регіон, ВС країн НАТО повинні знищити військовий потенціал Калінінградської області (Балтійський флот з його ОТРК, БРК, авіацією і силами ППО).
Спочатку повинна бути знищена система ППО. З акваторії Північного моря крилаті ракети Tomahawk з кораблів і підводних човнів США, підводних човнів Великобританії (плюс ракети SCALP Naval з кораблів і підводних човнів Франції), а також ОТР ATACMS з Польщі завдадуть ударів по стаціонарним цілям (центрам управління, вузлам зв'язку, РЛС, позиціях ЗРС і баз авіації). Потім винищувачі США завдадуть ударів крилатими ракетами AGM-158B, а винищувачі Англії і Франції – ракетами Storm Shadow і SCALP EG. Нейтралізація системи ППО займе 2-3 доби, після чого по іншим військовим об'єктам (баз ВМФ і СВ, у т.ч. ОТРК) будуть наносити удари керованими бомбами бойові літаки США та інших країн НАТО. У результаті військовий потенціал Калінінградської області буде знищено.
У цьому випадку російське керівництво може дати наказ на відступ своїх військ з країн Балтії, або на продовження війни з ризиком подальшої ескалації та переходом до світової термоядерної війни. Який наказ воно віддасть?
Описаний вище сценарій не виключений, враховуючи рішучість нинішнього американського керівництва повернути США роль світового лідера. На 2018 ф.р. у США заплановано військовий бюджет у сумі 700 млрд. дол., де окремим розділом є статті, присвячені протидії Росії. На це виділено 4,6 млрд. дол., з яких 100 млн. дол. намічено на підвищення обороноздатності країн Балтії. А у 2019 ф.р. на протидію РФ планується виділити 6,3 млрд. дол. США вже перебазовували у Польщу американські війська (бронетанкову і вертолітну бригади, батальйонну тактичну групу й ін.), а з Польщі ці сили можуть бути перекинуті в країни Балтії.
Інші країни НАТО також збільшили оборонні приготування і дещо посилили оборону регіону. У країнах Балтії розміщено 3 батальйонні тактичні групи СВ Альянсу. У СВ Польщі намічено сформувати ще одну механізовану дивізію. Чисельність сил першочергового застосування НАТО зросла з 10 тис. до 40 тис. чол., а термін їх готовності скорочено з 45 до 30 діб. Інтенсивність повітряної розвідки НАТО біля кордонів РФ збільшилася у 3,5 рази, а морської – у 1,5 рази. НАТО удвічі збільшило число військових навчань біля кордонів Росії. Однак цього, вочевидь, недостатньо.
А у відповідь на ці мінімальні заходи, у т.ч. поява в країнах Балтії і Польщі 4-х батальйонних і однієї бригадної групи СВ НАТО, у 2016-2017 роках у СВ Росії було розгорнуто п'ять нових дивізій (3-я, 144-а, 150-а, 42-а мотострілкові і 90-а танкова), а у двох наявних дивізіях (2-а мотострілецька і 4-а танкова) було збільшено бойовий склад. З цих семи дивізій 4 дислокуються у Західному ВО, 2 – у Південному і 1 – у Центральному. А 16 лютого 2018 р. газета «Известия» повідомила, що з кінця 2018 р. у ЮВО буде розгорнуто ще 2 мотострілкові дивізії (19-а і 136-а). Тому, а також у зв'язку з серйозною кількісною перевагою ВС Росії у регіоні, НАТО було б доцільно вжити таких заходів у відповідь, у т.ч .:
• Збільшити військову допомогу країнам Балтії (фінансовими засобами і поставками озброєння), щоб вони могли оснастити свої ВС сучасними танками, БМП, самохідної артилерією, РСЗО, ПТРК і засобами ППО й ін.
• Збільшити і поліпшити підготовку сил територіальної оборони країн Балтії для протидії «кримському і донбаському» сценаріям.
• Розгорнути у 3-х країнах Балтії на базі наявних батальйонних груп 3 бригадні групи СВ НАТО.
• Розгорнути у Польщі на базі бригадної і батальйонної груп СВ США американську бронетанкову дивізію і складувати там озброєння для ще однієї дивізії (її особовий склад може бути перекинутий у Польщу по повітрю з США).
• Підготувати авіабази Польщі та країн Балтії для термінового перекидання туди авіації США та інших країн НАТО, і створити там необхідні запаси для ведення авіацією активних бойових дій.
• Посилити ППО країн Балтії за рахунок перебазування туди формувань сучасних ЗРС країн НАТО (Patriot, SAMP/T).
• Активізувати військові навчання і збільшити інтенсивність розвідки біля кордонів Росії.
• Якщо зазначених заходів буде недостатньо, – збільшити військові бюджети і ВС країн НАТО, створити і поставити у війська нові зразки озброєнь СВ (танки, ББМ, системи артилерії, протитанкові і зенітні засоби, системи забезпечення), що перевершують перспективні російські.
• Усі перераховані заходи активно висвітлювати в пресі, підкреслюючи економічну, технологічну і військову перевагу НАТО над Росією.
• Активізувати пропаганду і контрпропаганду, проводячи ідею, що розв'язана Росією гонка озброєнь закінчиться для неї економічним крахом і розпадом країни, як це сталося з Радянським Союзом.
На завершення можна сказати, що на країни Балтії Росія навряд чи нападе – нинішнє керівництво РФ на це не наважиться (особливо, якщо НАТО застосує адекватні заходи). Країни Балтії з військової точки зору, звичайно, досить слабкі, але у них є сильні захисники в НАТО, з якими небезпечно зв'язуватися. Однак загроза з боку Росії існує (потенційна і гібридна). Але ця загроза не стільки країнам Балтії, скільки Європі. Інакше, навіщо Росія перебазувала в Калінінградську область ОТРК «Іскандер-М» і кораблі з крилатими ракетами «Калібр»? З одного боку, керівництво Росії лякатиме своїми ракетами і дивізіями, а з іншого, – вестиме інформаційно-пропагандистську та кібернетичну війни, намагаючись розколоти НАТО і ЄС і привести до влади в державах Європи та світу прийнятні йому режими. Тільки країнам НАТО і ЄС є чим відповісти. Від того, наскільки вони реалізують свої можливості, залежить майбутнє планети.
______________
*Відомості про автора:
Юрій Бараш – член Експертної ради Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння