Точка зору

/ Головна / Точка зору
Публікації 1-10 ( всього знайдено : 30 )

15.11.2018 20:00 В’ячеслав Коновал*: Судові перспективи позовів України до Російської Федерації у зв’язку з анексією Криму і воєнними діями на сході України

Вступ

Важливим місцем з – поміж комплексу заходів, що спрямовані на протидію агресії є здатність притягнути агресора до юридичної відповідальності. Правові заходи з протидії агресії настільки ж важливі, як і заходи військового, економічного і дипломатичного характеру, як на національному законодавчому рівні, так і на міжнародному.

Україна залишається об’єктом військової агресії з боку Російської Федерації, яка бере участь в масових терористичних актах. В рамках узгоджених дипломатичних зусиль в Женеві, Нормандії та інших форматах, Росія не виконує свої зобов’язання по дотриманню загальновизнаних норм міжнародного права.

02.10.2018 08:00 Іван Січень: Що стоїть за співробітництвом між Угорщиною і Росією в енергетичній сфері?

Дотримання Угорщиною скоординованої з Росією антиукраїнської політики вже продемонструвало справжню сутність нинішнього режиму В. Орбана, що виступає в ролі головного провідника російських інтересів в Центрально-Східній Європі. На минулому тижні Угорщина знову це підтвердила, заблокувавши спеціальне засідання НАТО щодо України, яке заплановане на 3–4 жовтня ц. р. При цьому Будапешт знову виклав надумані звинувачення на адресу Києва про нібито порушені права угорської меншини на території України.

29.08.2018 08:00 В’ячеслав Коновал*: Труднощі в одержанні компенсації Україні за понесені нею збитки від агресії з боку Російської Федерації

З 2014 року і до сьогодні Російська Федерація веде агресивну військову, інформаційну, дипломатичну та економічну війну проти України. Для України, але не лише для неї однієї, а й для будь-якої цивілізованої держави, яка сповідує демократичні європейські цінності та цінності верховенства права, важливо не лише припинити агресію з боку окупанта, але й привести агресора до міжнародної юридичної відповідальності. Проте процедура притягнення держави-агресора до відповідальності набагато складніша, ніж справа, наприклад, індивідуального спору фізичної особи. Крім того, дуже важко виконати рішення міжнародного судового органу у разі виграшу справи.

11.08.2018 09:43 Сергій Борщевський*: ПРО ЛЮДЕЙ І НЕДОЛЮДКІВ (пам'яті Яна Палаха)

21 серпня 1968 року війська країн-учасниць Варшавського договору (за винятком Румунії) вдерлися на територію Чехословаччини, щоб придушити "Празьку весну" - спробу лібералізації та демократизації соціалістичного ладу, що означала відхилення від совєтської суспільно-політичної моделі. Спроба ця в підсумку зазнала поразки, норовливу Чехословаччину знову загнали до московської стайні, але протестні настрої притлумити вдалося нескоро.

Численні акції непокори сколихнули країну, особливо молодь. У студентських страйках проти окупантів брав участь і вихованець філософського факультету Карлового університету Ян Палах. А 16 січня 1969 року - як останній аргумент - можливо, згадавши спаленого на вогнищі за свої переконання теж колись студента Карлового університету й свого тезка Яна Гуса - Палах вчинив акт самоспалення на Вацлавській площі, в самому центрі Праги. Через три дні Ян Палах помер у лікарні, а його похорон 25 січня 1969 року перетворився на ще одну акцію спротиву.

03.08.2018 22:00 ДВА «ЮВІЛЕЇ» РОСІЙСЬКОЇ (РАДЯНСЬКОЇ) ЕКСПАНСІЇ

Дві «круглі» дати цьогорічного серпня спонукають до роздумів.

10 років тому, а саме в ніч на 8 серпня 2008 року, російські війська вдерлися на територію Грузії. Наслідком агресії стало відторгнення від Грузії та утворення маріонеткових «республік» Південної Осетії й Абхазії, а водночас і збереження там російських військових баз, які – за результатами грузинсько-російських переговорів і відповідно до оприлюдненої міністрами закордонних справ двох країн спільної заяви – мали в тому ж таки 2008 році залишити територію Грузії.

А 50 років тому, 21 серпня 1968 року, війська СРСР та їхніх сателітів з Варшавського блоку (крім Румунії) вдерлися на територію тодішньої Чехословаччини, силою придушивши «Празьку весну» й покінчивши з мріями про «соціалізм з людським обличчям».

02.07.2018 08:00 Ігор Лоссовський*: Російська агресія проти України як дестабілізуючий фактор ерозії режимів нерозповсюдження

5 грудня 1994 року лідерами України, Великої Британії, Росії і США (Л.Кучмою, Дж.Мейджером, Б.Єльциним, Б.Клінтоном) було укладено Будапештський меморандум «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» (ДНЯЗ, 1968р.). Дві інші ядерні держави та постійні члени Ради Безпеки ООН – Китай і Франція офіційно висловили аналогічні гарантії Україні у формі відповідних заяв (Заява Уряду КНР 04.12.1994р. і Декларація Франції з супровідним листом Президента Ф.Міттерана 05.121994р.), хоча формально і не підписували Меморандум. Головна відмінність цих заяв від змісту Меморандуму полягає у відсутності пункту про обов’язкове проведення консультацій у разі виникнення ситуацій, які торкаються питань цих зобов’язань.Україна, зі свого боку, зобов’язувалась вивести всю ядерну зброю з території країни. При цьому, тактичну ядерну зброю з України було виведено ще в 1992р., а весь процес ядерного роззброєння завершився у 1996р., останню шахтну пускову установку міжконтинентальних ракет РС-22 (SS-24) було знищено у 2001р.

09.03.2018 20:00 Юрій Бараш*: КРАЇНИ БАЛТІЇ І РОСІЙСЬКА ЗАГРОЗА

ЗБРОЙНІ СИЛИ КРАЇН БАЛТІЇ (Литви, Естонії та Латвії) були створені у 1991 р. після розпаду СРСР, а у 2004 р. ці країни вступили до НАТО. Причиною вступу стало побоювання військової могутності Росії і потенційного виникнення військової загрози з її боку.

15.11.2017 08:00 «Збереження дипломатичних відносин з Росією – це гібридна війна проти України»

Президент не підтримує ідею розірвання дружніх відносин з Російською Федерацією. Таку заяву напередодні розгляду у Верховній Раді законопроекту про реінтеграцію Донбасу (авторства того ж Президента) зробили нардепи від БПП. Четвертий рік триває війна, нема Донбасу й Криму, а ми досі дружимо з агресором – хіба це можливо?! У Порошенка переконують: так треба. Нібито альтернативи нема, а депутатські пропозиції до законопроекту – вкрай шкідливі. Чи так це насправді, якої шкоди може завдати Україні розірвання дипломатичних стосунків з РФ і чи потрібно нам це взагалі – «Вголос» з'ясовував у розмові з колишнім послом України в Ірані, експертом «Центру дослідження Росії» Олександром Самарським.

http://vgolos.com.ua

02.11.2017 16:00 Валерій Чечелашвілі*: Чому конфлікти по периметру Російської Федерації не знаходять мирного врегулювання?

Питання, винесене у заголовок статті, в принципі не мало би виникнути, якби не фантомні болі Росії щодо Радянського Союзу, що безповоротно пішов зі світової політичної арени. Це історична об'єктивна реальність, з якою ніяк не хочуть миритися у Москві.


Сторінки : [1] 2 3