Центр дослідження Росії

Віктор Кіктенко*: Російсько-китайські відносини та українські інтереси

Більшість західних і українських політиків вважають, що Китай є близьким союзником Росії, але це не зовсім так. Необхідно чітко розуміти, що Китай має свої стратегічні інтереси у зовнішніх відносинах і співпрацює з різними країнами, якщо це корисно для Китаю. Російсько-китайські відносини сьогодні – це, насамперед, співробітництво у виробництві зброї, у видобутку сировини, в політиці на міжнародній арені і навіть в розробці гібридних стратегій проти військової переваги Заходу, спільні військові навчання (навіть в водах неподалік від країн НАТО). 

Китай підтримує Росію політично і дипломатично на підставі нинішніх геополітичних інтересів Китаю, надаючи важливу підтримку шляхом утримання під час голосування в Раді Безпеки ООН, щоб запобігти офіційному засудженню Росії. Китай явно не бажає дистанціюватися від Росії економічно про що говорять відповідні офіційні заяви щодо посилення стратегічного економічного партнерства з Росією. Проте, в дійсності підтримка Китаєм Росії є умовною, а російсько-китайське партнерство зумовлено тимчасовими взаємовигідними інтересами.

Після російського приєднання Криму Китай закликав до конструктивного діалогу, щоб знайти правильне політичне рішення, і заявив, що санкції не можуть бути ефективними та не будуть їх виконувати. Боячись втратити своє важливе партнерство з Росією, Китай не міг реагувати по-іншому. Проте, російсько-китайські відносини певним чином змінилися, що проявилось у збільшенні політичних контактів та широкого висвітлення у російських й китайських ЗМІ теми “дружби” між двома країнами. Москва під час гострої фази “української кризи” 2014 року спробувала заручитись підтримкою Пекіну в протистоянні з Україною та сподівалась компенсувати західні санкції посиленням співробітництва з Китаєм. Лунали навіть пропозиції щодо створення російсько-китайського військово-політичного союзу, що, безумовно, вказує на “архаїчне” сприйняття Китаю окремими представниками російської еліти. Проте Китай зайняв обережну позицію й не надав Росії ані політичної, ані економічної підтримки. В результаті Росія замість досягнення тісної співпраці з Китаєм послабила свої позиції й отримала високий рівень політичного діалогу при відсутності конкретних результатів. Не буде великим перебільшенням сказати, що Росія потрапила в асиметричні відносини залежності від Китаю, на що вказує корекція власної зовнішньої політики, наприклад, у питанні Південно-Китайського моря.

Тим не менш, на думку окремих українських та західних експертів, політика Китаю щодо українського конфлікту є невизначеною. Для розуміння позиції Пекіну щодо “української кризи” необхідно пам’ятати, що зовнішня політика Китаю базується на міжнародному праві та невтручанні у внутрішні справи інших держав, що є конкретним проявом філософської концепції не-діяння (у-вей). Отже, ставлення Китаю до “української кризи” характеризується стратегією, яка складається з двох аспектів: 1) прихильність принципам міжнародного права не тільки спрямована на збереження миру та порядку в світі, а також допомагає краще захистити внутрішні інтереси Китаю (Тибет, Сіньцзян і Тайвань); 2) розрахунки у сфері реальної політики дозволяють Китаю, підтримуючи Росію, отримувати конкретні політичні та економічні вигоди від російсько-українського конфлікту.

Хоча з усіх основних сторін, які беруть участь у нинішній кризі в Україні, Китай є найменш пов’язаним з нею, тим не менш, Пекін визнає, що в контексті міжнародної кризи він також повинен нести моральну відповідальність і обов’язок за врегулювання криз мирним шляхом. В контексті зростаючої глобальної взаємозалежності, Китай виступає проти повномасштабного конфлікту між ЄС / США та Росією під час вирішення “української кризи”. В інакшому випадку це буде мати негативний вплив на Китай, який не хоче грати роль дипломатичного посередника в урегулюванні “української кризи”. Навпаки, Пекін готовий пристосувати як інтереси Росії, так і ЄС. Іншими словами, Китай вважає, що мирне врегулювання “української кризи” залежить від консенсусу між обома сторонами (ЄС / США та Росією). Без цього консенсусу Китай не може гарантувати Україні мирне майбутнє або максимізувати вигоди від свого партнерства. Таким чином, Китай підтримує зусилля щодо врегулювання української кризи через переговори між ЄС / США та Росією, і не має бажання відігравати головну роль у вирішенні цього питання та ставати на той чи інший бік.

Китай все більш активно висловлює свою позицію з підтримання суверенітету і територіальної цілісності України, що можна проілюструвати конкретними прикладами:

• 23 серпня 2016 року голова КНР Сі Цзіньпін привітав главу української держави Петра Порошенка і український народ зі святом Дня Незалежності. Голова КНР, зокрема, зазначив, що Україна є традиційно дружнім партнером у співпраці з Китаєм і дружба народів двох країн йде корінням в далеке минуле. “Китай входить в число перших країн, які визнали незалежність України і встановили дипломатичні відносини з нею. Китай поважає державний суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, поважає обраний Вашим народом шлях розвитку відповідно до особливостей своєї країни”, – йдеться в привітанні. Сі Цзіньпін також зазначив, що в останні роки дружні відносини співпраці між Китаєм і Україною зберігають здоровий і сталий розвиток, співпраця в різних сферах просувається впевненими кроками. Разом з тим, він вказав на необхідність подальшого розвитку китайсько-українських відносин і досягнення великих реальних результатів. У нинішніх умовах привітання китайського лідера необхідно розглядати як черговий прояв зацікавленості Китаю в відновленні високого рівня двосторонніх відносин, який був досягнутий в 2013 році в момент підписання Договору про дружбу і співробітництво межу Україною і КНР. Китайська сторона терпляче чекає, коли в української сторони «дотягнуться руки» до вирішення питань українсько-китайського співробітництва і не втомлюється посилати доброзичливі сигнали в Київ.17 січня 2017 року в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі відбулась зустріч Президента України П. Порошенка та Голови КНР Сі Цзіньпіна. Під час зустрічі Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та вибір українського народу. Петро Порошенко висловив сподівання, що Китай сприятиме мирному врегулюванню ситуації на Донбасі та припиненню російської агресії проти України і відновленню територіальної цілісності України включно з Кримом. Не менш значущим є висловлене П.Порошенко сподівання на участь Китаю у мирному врегулюванні ситуації навколо Донбасу та Криму. Тим самим Україна звертає увагу на те, що КНР залишається одним з гарантів нашого суверенітету та територіальної цілісності з 1994 року, який значно посилив свою вагу та вплив у світі. Якщо взяти до уваги виступ Сі Цзіньпіна на форумі в Давосі, у якому зокрема йшлося про готовність Китаю нести свою частку відповідальності за розвиток ситуації в світі, можна припустити у найближчому майбутньому серйозне переформатування учасників розв’язання «української кризи».
• 2 лютого 2017 року під час засідання Ради Безпеки ООН щодо загострення конфлікту в районі Авдіївки постійний представник КНР при ООН заявив, що Китай уважно стежить за ситуацією в Україні та занепокоєний останньою ескалацією, в результаті якої загинули цивільні особи. Він закликав сторони неухильно виконувати режим припинення вогню та бути прихильними політичному рішенню. «Має бути знайдене фундаментальне й довгострокове рішення конфлікту, яке враховувало б права та сподівання всіх регіонів і етнічних груп, а також враховувало б розумне занепокоєння сторін для того, щоб знайти рівновагу між інтересами всіх сторін», – заявив представник КНР. Він також підкреслив: Китай дотримується думки, що всі сторони повинні виконувати Резолюцію РБ ООН 2202 з метою забезпечення припинення бойових дій і насильства. Слід зазначити, що Китай послідовно обстоює в ООН мирний шлях врегулювання ситуації навколо агресії Росії проти України, а з серпня 2016 р. став значно активнішим на засіданнях Радбезу ООН з українських питань.
• 18 квітня 2017 року Секретар РНБО України Олександр Турчинов провів зустріч із Надзвичайним і повноважним Послом КНР в Україні паном Ду Веєм. Під час зустрічі обговорили питання українсько-китайської співпраці в політичній, економічній та безпековій сферах. За словами Секретаря РНБО, «необхідно підняти нашу співпрацю у різних сферах на принципово новий рівень, який відповідатиме інтересам наших країн». У свою чергу Посол КНР Ду Вей наголосив, що Китай твердо підтримує територіальну цілісність та суверенітет України.
• Принагідно необхідно звернути увагу на досить дрібну подію, яка наразі має вельми символічне значення. Під час зустрічі 14 лютого 2017 р. командувача національної гвардії України генерал-лейтенант Ю. Аллерова з військовим аташе Посольства КНР в Україні старшим полковником Цао Сяоцзянем було досягнуто домовленості щодо співробітництва в сфері внутрішньої безпеки держави, охорони громадського порядку, забезпечення безпеки важливих державних об’єктів, а також  визначено пріоритетні напрямки подальшого розвитку двосторонньої співпраці. Сторони також обговорили напрямки обміну досвідом щодо  застосування підрозділів спеціального призначення та вдосконалення системи підготовки особового складу Національної гвардії України. Варте уваги те, що йдеться про взаємодію силових відомств двох країн, в умовах російської агресії.
• 19 вересня 2017 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у ході 72-ї сесії ГА ООН провів зустріч з Міністром закордонних справ КНР Ван І. Під час зустрічі сторони обговорили результати зустрічі Президента України та Голови КНР у Давосі у січні цього року, можливі терміни проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР, перспективи розширення торговельно-економічного та інвестиційного співпраці, співпрацю в рамках міжнародних організацій, зокрема взаємодію української та китайської делегацій в РБ ООН. Також було порушено питання просування ініціативи Президента України щодо розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі. Павло Клімкін підтвердив запрошення своєму китайському колезі відвідати Україну з візитом.
• Окремо необхідно вказати на спроби російської пропаганди спотворити позицію Китаю щодо вирішення “української кризи”. Так, 27 вересня 2017 року Посол КНР в Україні Ду Вей заявив журналістам, що неправильно говорити про нібито підтримку Китаєм резолюції Російської Федерації про розміщення миротворчих сил на Донбасі.  «Сьогодні в новинах з’явилися такі повідомлення, вони взагалі невиправдані», – зазначив дипломат. «В новинах з’явилася неповна інформація, неповна позиція китайської сторони», – повідомив Ду Вей. Він зазначив, що російськими ЗМІ позиція китайської сторони була подана неправильно. «Це неправда, і це неправильне розуміння нашої позиції. Також можу сказати, що це спеціально неправильне розуміння офіційної китайської позиції», – заявив посол КНР. При цьому він уточнив, що зарано поки що говорити про те, підтримує чи не підтримує Китай російський проект резолюції, оскільки ці пропозиції ще обговорюються. Також посол зазначив, що на Раді Безпеки ООН ще жодна резолюція щодо направлення миротворців на схід України не розглядалася. Ду Вей додав, що зараз відбувається тільки обговорення російського проекту резолюції. «Ми підтримуємо всі варіанти політичного врегулювання української кризи. Це така принципова позиція. Тут не йдеться конкретно про підтримку чиєїсь позиції», – сказав дипломат. Дипломат нагадав, що того ж дня в МЗС КНР відбувся брифінг, на якому прес-секретаря китайського зовнішньополітичного відомства запитали про позицію Китаю з приводу наміру РФ ухвалити на РБ ООН російського проекту резолюції. «Наш прес-секретар МЗС відповів, що це питання поки ще перебуває на рівні консультацій», – повідомив Ду Вей. «Китайська сторона підтримує всі заходи, які йдуть на користь мирного врегулювання української кризи», – резюмував посол.

Не тільки для Росії, а й для України з’явилися політичні стимули для того, щоб привернути увагу до розбудови відносин з Китаєм. Україні потрібна зовнішня підтримка проти подальших російських зазіхань:

• Оскільки в найближчому майбутньому Україна навряд чи може сподіватися на вступ до НАТО та Євросоюзу, а Росія ймовірно буде продовжувати свою агресію, то китайська підтримка може стати цінним важелем впливу для України.
• Позиція Китаю може змінити баланс сил між Росією та Заходом на міжнародній арені, що особливо стосується його позиції у Раді Безпеки ООН.
• На сьогодні Китай дотримується позиції про необхідність відновлення територіальної цілісності України на основі міжнародного права.
• Розуміючи специфіку та особливий стан російсько-китайських відносин Україні необхідно сконцентруватися на широких економічних можливостях співпраці з Китаєм, що кінець-кінцем буде мати й політичні результати.
• Україна може розширити економічне співробітництво з Китаєм за умови, що офіційний Київ не буде вимагати від Пекіну офіційно засудити дії Росії на сході України, але наполягати на необхідності дотримуватись міжнародного права та територіальної цілісності для відновлення миру.
• Скоріш за все, відносини між Україною та Китаєм зможуть вийти на належний рівень тільки після завершення кризи та остаточного мирного врегулювання.

Залишається відкритим питання, чи зможе Україна одночасно успішно співпрацювати з Китаєм та Заходом. Інтереси Китаю спрямовані на продовження економічного співробітництва з Україною в рамках “Одного поясу, одного шляху”, що дозволить Китаю поширити свій комерційний та геополітичний інфраструктурний проект через Азію до Європи. При цьому Китай не ризикує включати Україну в свою стратегію ЦСЄ, оскільки це буде шкідливим для стратегічного партнерства Китаю та Росії. Оскільки геополітична чутливість України робить її вразливою через протистояння між ЄС та Росією Китай шукає варіант, який би дозволив йому вибудовувати продуктивні відносини з обома сторонами. Китай не має наміру долучатися ані до Євразійський економічного союзу, ані втручатися в переговори про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Україна втратила свого найбільшого торгового партнера – Росію, а ЄС не може повністю замінити Росію та не має потрібної суми грошей для інвестування в Україну. Оскільки Україна потребує значної підтримки, вона охоче прийме інвестиції та присутність Китаю на її території. Дійсно слід відзначити, що протягом останніх трьох років економічне співробітництво між Україною та Китаєм неухильно зростає. Співпраця з Україною може сприяти бажанню Китаю зменшити свою залежність від Росії у багатьох відношеннях. Для України Китай може стати надійним партнером, який допоможе врятувати країну від економічного колапсу з його колосальними інвестиційними можливостями та новими технологіями.

 

____________

*Відомості про автора:

Кіктенко В. О. – доктор філософських наук, завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.

Статтю підготовлено на основі виступу на Міжнародній конференції «Росія і Китай: сучасний стан та перспективи розвитку»