Я хотів би, мабуть, розбити свій виступ на декілька блоків, і не дуже багато розповідати про тактико-технічні характеристики, а більше сконцентруватися на загрозах, які існують для України і для нас з боку Російської Федерації.
Що ми знаємо зараз, на 2017 р., про кількість і спроможність нести ядерні боєголовки в РФ? На даному етапі ми знаємо, що у Росії тактичних зарядів і способів їх доставки є біля двох тисяч. Якщо бути точним – 2030. У яких військах їх застосовують? Це флот, це сухопутні війська, це артилерія. Я би сконцентрувався, мабуть, на артилерії і на повітрі, оскільки загроза з боку РФ у нас існує по східному кордону, і там, де зараз проводиться АТО. А також, мабуть, Північ, тому що є Білорусь, і там цього року проводитимуть навчання, на що, мені здається, потрібно звернути ретельну увагу. Якщо розглядати військові повітряні сили, то це декількасот літаків, таких як ТУ-22М3, СУ-24М, СУ-34 і нові СУ-30СМ і СУ-35С. Флот – це те, що можна поставити на будь-який корабель або есмінець, який зараз є у Росії, і тому я не дуже хотів би на цьому зупинятися. Але що у нас є у сухопутних військах – це дуже важливо, і можливо, я потім ще поставлю запитання шановному Філіпу Карберу, оскільки він – гарний фахівець з цієї теми. І хотів би сказати про те, що є зараз: вони можуть переносити на «Іскандерах» (це, мабуть, для нас найбільша загроза), це до 500 км, і в принципі, якщо вони поставлять десь у Ростові-на-Дону, – це покриватиме приблизно 80% сухопутної території України. І це невеликі 152 мм гаубиці «Мста», «Акація», які можна поставити майже на будь-який міномет, а також гаубиці «Мста-Б».
Якщо розглядати нинішню ситуацію і стан війни, то всі міномети, гаубиці і РСЗО, які є у Росії, – майже всі використовувалися на Донбасі, включаючи нові розробки та нові інженерні комплекси. Я б дуже звертав на це увагу, тому що тема ядерної загрози з боку РФ майже не піднімалася в Україні за ці декілька років, і я можу сказати зі свого досвіду спілкування з військовими, з Генеральним Штабом, Міністерством оборони, Головним управлінням розвідки та Службою безпеки України: майже ніхто на цьому акцентує увагу, тому що не вважає загрозою і не вірить, що Росія може це використати. І мабуть, що і я не вірю, втім готуватися потрібно, тому що у нас уже іде війна.
Як ми можемо дізнатися про те, де Росія ставить, як використовує, пересуває заряди і техніку, здатну переносити ядерний заряд? І взагалі, про що ми дізналися за три останні роки? Як спеціаліст з роботи з відкритими джерелами я можу стверджувати, що за останні три роки з’явилося про це дуже багато інформації. Нашій державі потрібно сконцентруватися на тому, що пересуває Росія і чи пересуває взагалі. На мою думку, наша держава і розвідка повинні сконцентруватися не лише на відкритих джерелах, а й використовувати і космічні знімки, і решту засобів, наявних у держави. І на базі якогось державного університету чи МЗС, СБУ провести потужну конференцію, на якій буде дано чітке пояснення стосовно наявної загрози та чи можемо ми щось з цим зробити.
Наразі я хочу поговорити про наявність у нашої держави засобів для захисту від вірогідного удару з боку Росії. У зв’язку з цим я хочу згадати інцидент, що стався нещодавно у Харкові. Напевне, усі пам’ятають, коли декілька місяців тому там вибухнув склад з боєприпасами. Сьогодні я згадав про нього тому, що у випадку використання будь-якої ядерної зброї з боку РФ, перші удари будуть наноситися саме туди, де є накопичення зброї: це склади з боєприпасами, полігони, на яких розміщені наші військові. На жаль, зараз на кожному полігоні по 2-3, а то і 4 бригади одночасно, і я вважаю, це неприпустимим. Ми вважаємо, що у Львові, наприклад, нічого не станеться, але ж треба враховувати усі фактори. Харківський інцидент я згадую ще й тому, що Харків – місто, розташоване найближче до Росії. Це кордон з Росією; це місто, яке було і є найбільш вразливим з 2013-2014 рр., так само, як і Одеса. Ми дуже добре знаємо, яка у цих містах ситуація. І тому цей інцидент – це приклад того, що може статися, навіть якщо Росія не захоче використовувати ядерну зброю, а застосує будь-яку іншу, – всі міста, розташовані на кордоні з Росією, матимуть таку небезпеку. Якщо ж це буде ядерна зброя – наслідки будуть жахливими.
Що ми знаємо ще про харківський інцидент? Це те, що цей склад начебто був підірваний з ББЛА, який ніс на собі заряд. Якщо безпілотник може спричинити таку шкоду, то мені страшно уявити, що може зробити ядерна зброя по всьому кордону з Росією.
На мою думку, ми всі як громадяни і ви, як колишні співробітники, можемо докласти зусиль, щоб підняти це питання на рівні РНБО та Міністерства оборони, аби переглянути ситуацію, що склалась впродовж останніх трьох років, та віднайти шляхи протидії викликам, що стоять перед нами. Держава повинна виробляти стратегію, а ми можемо допомагати у тактиці, бо ми вже в ній «варимося» три роки і знаємо, що коїться в країні і як працює Росія.
Далі подаю тактико-технічні характеристики тактичної ядерної зброї РФ.
Російський ядерний арсенал є одним з найбільших у сучасному світі.
У складі стратегічних ядерних сил Росії знаходяться тактичні носії ядерної зброї: снаряди для самохідних гаубиць калібру 203 мм, міни мають ядерний заряд, а також носії, які можна застосовувати з використанням авіації і військово-морського флоту РФ. Тактичні ядерні сили Російської Федерації побудовані таким чином: наземні (Ракетні війська стратегічного призначення), морські (Ракетні підводні крейсери стратегічного призначення у складі ВМФ). Причому, варто враховувати той факт, що комплекси наземного базування можна розгортати на авіаносцях РФ. Також до тактичних сил, безумовно, відноситься авіаційний компонент: стратегічні бомбардувальники у складі ВПС і авіація, здатна переносити крилаті ракети з ядерною складовою [1].
На думку уряду Російської Федерації, перед Збройними силами Росії стоїть завдання з нарощування ядерного потенціалу для більш якісної обороноздатності країни: «Головним завданням зміцнення національної оборони в середньостроковій перспективі є перехід до якісно нового вигляду Збройних Сил Російської Федерації зі збереженням потенціалу стратегічних ядерних сил за рахунок вдосконалення організаційно-штатної структури і системи територіального базування військ і сил, нарощування кількості частин постійної готовності, а також вдосконалення оперативної і бойової підготовки, організації міжвидової взаємодії військ і сил».
А це говорить про те, що Росія не тільки не збирається відмовитися від даного виду озброєння, а й намагатиметься вдосконалити частини і підрозділи, причетні до даної сфери. Відповідний пункт є в указі Президента Росії «Про Стратегію національної безпеки Російської Федерації до 2020 року» [2].
Сухопутні війська як носій ядерного заряду можуть використовувати такі модифікації техніки: ОТРК «Іскандер-М», самохідні гармати (203-мм гармати «Піон»/«Малка», 152-мм «Гіацинт», 152-мм гаубиці «Мста-С» і «Акація», 240-мм міномети «Тюльпан»), 152-мм буксирувані гаубиці «Мста-Б» і ін.
Особливістю російського підходу до ядерної артилерії є те, що спецбоєприпаси уніфіковані в стандартних лінійках боєкомплектів і не потребують спеціалізованої адаптації для їхнього використання.
Сухопутні війська РФ і тактичне ядерне озброєння:
У РФ на озброєнні є такі снаряди, що мають ядерний заряд:
152-мм ядерний снаряд 3БВ3
- використовується для САУ 2С19 Мста-С, 2С3 Акація і буксированою гарматою Д-20;
- потужність ядерного заряду: 1 кт у тротиловому еквіваленті;
- дальність пострілу – 17,4 км;
- розроблено РФЯЦ-ВНДІТФ ім. Академіка О. І. Забабахіна у м. Снєжинськ.
180-мм снаряд ЗБВ1
- використовується для 180-мм гармати С-23, МК-3-180 (берегова артилерія, раніше флот);
- дальність пострілу – до 45 км.
203-мм снаряд 3БВ2
- використовується для САУ 2С7 «Піон», 203-мм гаубиці Б-4М;
- дальність пострілу – від 18 км до 30 км.
40-мм міни 3БВ4
- використовується для мінометів, буксируваних М-240 і самохідних 2С-4 «Тюльпан»;
- дальність пострілу у звичайному виконанні 9,5км в активно-реактивному – 18 км [3], [4].
2С7 «Піон»: призначена для придушення і ліквідації засобів ядерного нападу (СЯН), артилерії, мінометів, техніки, тилів, пунктів управління військами, живої сили супротивника. Ходова частина самохідки є модернізованим варіантом ходової частини танка Т-80. Як основне озброєння самохідки використовується 203-мм гармата 2А44 масою 14,6 т, відкрито встановлена в кормовій частині машини. Гармату створено за класичною схемою з деякими нововведеннями. Розбірний ствол гармати складається з вільної труби, кожуха, казенника, муфти і втулки. Це конструктивне рішення дозволило істотно спростити заміну нарізної частини гармати, зробивши можливою цю процедуру в польових артилерійських майстернях. Гармата оснащена також затвором двотактної дії, що стріляє механізмом, ланцюговим механізмом заряджання з гідроприводом. Асортимент боєкомплекту знаряддя досить різноманітний: 203-мм постріли ЗВОФ43 і ЗВОФ42 з осколково-фугасними снарядами 30Ф43; постріли ЗВОФЗ5 з активно-реактивними осколково-фугасними снарядами ЗОФ44; постріли ЗВОФ15 і ЗВОФ16 з осколковими снарядами з готовими вражаючими елементами 3-О-14. Також можливе використання ядерних снарядів, таких як: «Рицина», «Саджанець». Може робити постріли 203-мм снарядом 3БВ2, що має ядерний заряд. «Піон» обладнана також механічним прицілом Д-726, панорамою ПГ-1М, коллиматором К-1 і прицілом ОП-4М, необхідним для стрільби прямою наводкою. У якості додаткового озброєння використовується ПЗРК 9К 32 «Стріла-2» і ручний протитанковий гранатомет РПГ-7. «Піон» здатна брати участь у бойових діях з використанням ядерної зброї. У неї є фільтровентиляційна установка, автоматична протипожежна система, система герметизації населених відділень, що захищає людей від дії хімічної, бактеріологічної і ядерної зброї. Крім того, самохідка оснащена апаратурою внутрішнього телефонного зв'язку ТПУ Р-120, радіостанцією Р-123 або Р-123М, приладом нічного бачення ТВН-3.
«Мста-С»: в основний боєкомплект самохідної гаубиці 2C19 входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ45 з максимальною дальністю стрільби – 24,7 км, снаряди 3ОФ64 з поліпшеною ефективністю дії, осколково-фугасні снаряди 3ОФ61 з газогенератором донного вдуву, а також нові касетні снаряди 3-О-23. Штатний боєкомплект САУ 2С19 складають 20 осколково-фугасних і 30 активно-реактивних снарядів. Наразі для 2С19 розроблено коректовувані снаряди «Сантиметр» і «Краснопіль», для ураження бронетанкової техніки у місцях зосередження пускових установок, довготривалих оборонних споруд, мостів і переправ, а також модернізовані керовані снаряди «Краснопіль-М1» зі збільшеною дальністю стрільби і зменшеними масогабаритними характеристиками, завдяки чому снаряди «Краснопіль-М1» можливо розміщувати в штатних боєукладках САУ без зменшення основного боєкомплекту. Крім того, передбачено використання освітлювальних, цілевказівних і ядерних снарядів, а також снарядів для радіоперешкод. Можливе використання всієї номенклатури боєприпасів, призначених для 152-мм гаубиць 2С3 і Д-20. Можна використовувати 152-мм ядерний снаряд 3БВ3 [7], [8].
«Мста-Б»: стрільба з гаубиці може вестися як прямою наводкою, так і з закритих позицій. Постріли – 152-мм роздільного заряджання, які застосовуються і для гаубиць "Мста-С», Д-20, 2С3 «Акація» і МЛ-20. Обстріл ведуть такими пострілами: 3ВОФ58, 3ВОФ72, 3ВОФ73, 3ВОФ91, 3ВОФ96, 3ВОФ97, 3ВОФ98, 3ВО28, 3ВО29, 3ВО30, 3ВДЦ8, 3ВОФ64, 3ОФ39. Для збільшення дальнобійності (до 29 км) для «Мста-Б» спеціально розробили снаряд ЗОФ61 з газогенератором донного вдуву. Також гаубиця може вести обстріл снарядами, що коригуються, «Краснопіль» з лазерною напівактивною ДБН. Автоматизоване управління вогнем 152-мм гаубиці здійснюється комплексами «Фальцет» або «Капусник-Б».
З гаубицею можуть використовуватися всі типи пострілів роздільного заряджання, створених як для «Мста-Б», так і для САУ 2С19 "Мста-С», а також для більш ранніх артилерійських систем того ж калібру – гаубиць Д-20 і МЛ-20, САУ 2С3 «Акація» [9], [10].
Міномет «Тюльпан»:240-мм самохідний міномет 2С4 «Тюльпан», будучи засобом, здатним застосовувати ядерні боєприпаси і потужним знаряддям руйнування при застосуванні звичайних боєприпасів, надходив на озброєння окремих артилерійських бригад резерву Головного командування. 2С4 «Тюльпан» призначений для знищення СЯН супротивника, його фортифікаційних споруд та інженерних споруд польового типу, укріплених будівель, прихованої живої сили і техніки, командних пунктів, артилерійських і ракетних батарей і іншої бойової техніки, недоступних для настильного вогню артилерії. В арсеналі є запальні міни «Сайда», споряджені напалмом і здатні утворювати стійкі осередки загоряння на площі 7850 кв м навколо центру розриву; касетні міни «Нерпа», споряджені осколково-фугасними бойовими елементами ЗОФ16; ядерні міни потужністю 2 кт у звичайному (3ВБ4) і активно-реактивному варіанті (3ВБ11); нейтронні снаряди «Смола» і «Фата» [11], [12], [13].
САУ «Акація»:може вести вогонь різними типами боєприпасів. В основний боєкомплект САУ входять осколково-фугасні снаряди (дальність стрільби понад 17 км), снаряди з покращеною аеродинамічною формою, дальність стрільби яких становить 17,4 км, є можливість використовувати керовані снаряди типу «Краснопіль» і «Сантиметр». Крім цього, САУ може вести вогонь хімічними, освітлювальними, шрапнельними і касетними боєприпасами. Для боротьби з бронетехнікою супротивника застосовуються кумулятивні і бронебійні снаряди.
САУ 2С3 «Акація» може використовувати боєприпас з ядерною бойовою частиною потужністю 1 кт, дальність стрільби при цьому становить 17,4 км.
На озброєнні у Росії – 152-мм ядерний снаряд 3БВ3, який підходить до САУ 2С19 Мста-С, 2С3 Акація і буксированим знаряддям Д-20.
Варто врахувати той факт, що дане озброєння до сих пір стоїть на обліку Міністерства Оборони РФ. І усі модифікації даного озброєння можна використовувати для ведення стрільби боєприпасами, які оснащені ядерною бойовою частиною. А загальну кількість снарядів ядерної артилерії засекречено.
Військово-повітряні сили РФ і тактичне ядерне озброєння:
Що-ж до авіації, то ядерну загрозу можуть представляти як Ту-22М3, Су-24М і Су-34, так і нові Су-30СМ і Су-35С. Станом на початок 2017-й року у складі Командування дальньої авіації РФ нараховувалося близько 66-ти бомбардувальників, на озброєнні яких знаходилося приблизно 200 крилатих ракет різного польоту дальності.
«Ту-22М3»: далекий багаторежимний ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3 призначений для нанесення ракетних і бомбових ударів в оперативних зонах сухопутних і морських театрів військових дій. Ракетне озброєння літака Ту-22М3 складається з керованих ракет, призначених для ураження великих морських і наземних цілей на дальності до 500 кілометрів. Озброєння бомбардувальника доповнено гіперзвуковими ракетами малої дальності, призначеними для знищення стаціонарних наземних цілей або РЛС супротивника. Шість ракет можуть розміщуватися в фюзеляжі, ще чотири ракети підвішуються під крилом і фюзеляжем. Бомбове озброєння розташовується в фюзеляжі і на чотирьох вузлах зовнішньої підвіски. Передбачено озброєння літака високоточними коригованими бомбами [15].
«Су-24М»:
Тактико-технічні характеристики Су-24М:
Розміри: довжина – 22,59 м, висота – 6,19 м, максимальний розмах крила – 17,64 м, мінімальний розмах крил – 10,37 м, максимальна площа крила – 55,166 м2, мінімальна площа крила – 51,024 м2, колісна база – 8,51 м, колія шасі – 3,31 м. Два ТРДФ АЛ-21Ф-ЗА тягою на крейсерському режимі 76,67 кН і тягою на форсажному режимі 110,29 кН порожнього спорядженого – 22 300 кг, нормальна злітна – 36 000 кг, максимальна злітна – 39 700 кг, максимальний запас палива у внутрішніх баках – 9850 кг, максимальний запас палива в ПТБ – 6590 кг.
Максимальна маса бойового навантаження на зовнішній підвісці – 8000 кг, максимальна швидкість на рівні моря (у землі) – 1400 км/год, максимальна швидкість на рівні моря з ПТБ – 1 325 км/год, максимальна швидкість на висоті – 1700 км/год, практична стеля – 11 000 м, розгін – 850-900 м, пробіг – 800-850 м, максимальне експлуатаційне перевантаження – 6,5 g. Перегоночна дальність з двома ПТБ-3000 – 2850 км, перегоночна дальність з однією дозаправкою – 4270 км. Радіус дії на малій висоті з бойовим навантаженням – 3000 кг і двома ПТБ-3000: 570 км. Радіус дії на малій висоті з бойовим навантаженням 3000 кг без ПТБ: 390 км. На восьми точках зовнішньої підвіски Су-24М може нести: вільнопадаючі авіабомби калібром 500-1500 кг, блоки НАР калібру 57-370 мм, кориговані авіабомби КАБ-500Кр, КАБ-500Л або КАБ-1500Л, УР «повітря-земля» Х-23 , Х-25, Х-28, Х-29, Х-31, Х-58 і Х-59 різних модифікацій; УР «повітря-повітря» Р-60 або Р-60М. Літак може також нести разові бомбові касети, контейнери малогабаритних вантажів або гарматні контейнери СППУ-6 з ГШ-6-23М. Спочатку був пристосований до застосування тактичних ядерних бомб [16].
Основне завдання бойової авіації – нанесення ударів по ворогу, знищення його живої сили, техніки, укріплень, об'єктів інфраструктури та інших цілей. Бомбардувальники поділяють на стратегічні і тактичні. У завдання останніх входить нанесення ударів по передньому краю супротивника і його найближчому оперативному тилу.
«Су-34»: фронтовий бомбардувальник Су-34 створено для нанесення бомбових ударів у тактичному і оперативному тилу противника, у будь-яких метеоумовах, удень або вночі, в тому числі, використовуючи малі висоти. Також цей літак може вести повітряний бій і знищувати машини супротивника. Літак створено за нормальною аеродинамічною схемою, з крилом середнього розташування і додатковим переднім горизонтальним оперенням. Су-34 має два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами і двокилеве вертикальне оперення. Хвостове оперення – суцільноповоротне.
Може використовувати озброєння: НУР різних калібрів; бомби різних типів (34 х 100 кг, 22 х 250 кг, 12-16 х 500 кг); керовані ракети типів (Х-25, Х-29, Х-31П, Х-59, Х-59М, «Альфа», «Яхонт», «Москіт»); кориговані бомби (КАБ-500 і КАБ-1500); ракети типу Х-59М; бомби КАБ-1500 (3 шт.); радіобуї різних типів; ракети типу Р-27 (до 8 шт.); ракети Р-77 (до 8 штук) середньої дальності; ракети Р-73 (до 6 штук) малої дальності [17].
Також у Росії розроблено крилату ракету, яка може замінити Х-55 і її варіанти. Ракета відома як Х-101 (можливо, що варіант ракети в ядерному оснащенні позначається як Х-102). Х-102, відрізняється від Х-101 тільки бойовою частиною. На ракеті Х-102 можна встановлювати ядерний бойовий заряд, орієнтовною потужністю до 250 кілотонн. Бойова частина Х-101 має вагу 400 кг [18], [16], [19].
Військово-Морський флот РФ і тактичне ядерне озброєння:
Військово-Морський флот РФ також має ядерний потенціал тактичного озброєння. У більшості своїй флот є загрозою підводним суднам типу: «Кальмар», «Дельфін», «Борей» і «Акула». Але і надводним судам є чим здивувати. У даній категорії представлені: крейсери, есмінці, малі ракетні кораблі.
Малі ракетні кораблі РФ призначені для боротьби з бойовими кораблями і торговими суднами ймовірного супротивника у морях і в ближній океанській зоні. У процесі бойової служби кораблі проекту залучалися і до виконання низки завдань, невластивих їхньому прямому призначенню, – забезпечували бойову підготовку підводних човнів, авіації, військ ППО; виступали в якості протичовнових кораблів і рятувальних суден [20], [21].
Малий ракетний корабель «Міраж»:
Водотоннажність: 730 т.
Розміри: довжина: 59,3 м, ширина - 11,8 м, осадка - 3,08 м.
Швидкість ходу максимальна: 34 вузли.
Дальність плавання: 3500 миль при 18 вузлах.
Силова установка: дизельна, 3 дизеля М-507А, 30000 к.с., 3 вали.
Озброєння: 6 пускових установок ПКР «Малахіт» (6 ракет П-120),
176-мм артустановка АК-176, 1x6 30-мм артустановка АК-630, 1х2 ПУ ЗРК «Оса-М» (20 ракет)
Екіпаж: 60 чол.
Має на озброєнні:
П-120 «Малахіт»: (індекс УРАВ ВМФ – 4К85, код МО США і НАТО – SS-N-9 Siren) радянська/російська крилата протикорабельна ракета. Є вдосконаленою модифікацією комплексу П-70 «Аметист»: покращена система наведення, збільшена дальність стрільби у 1,5 рази, забезпечена можливість пуску з надводного корабля. Дальність польоту: до 150 км. Маса бойової частини: 800 кг,
Можливість установки спеціальної бойової частини масою до 2 мегатонн [22], [23], [24].
Крейсери Російської Федерації мають на озброєнні ракети П-1000 «Вулкан».
Ракету П-1000 «Вулкан» було розроблено в процесі розвитку успішної протикорабельної ракети П-500 «Базальт».
Ракета П-1000 «Вулкан»: використовує аналогічну П-500 «Базальт» комбіновану схему польоту. Більшу частину траєкторії ракета долає на великій висоті, а поблизу цілі знижується, і відстань, що залишилася проходить на понадмалій висоті (близько 15-20 метрів), ховаючись від виявлення радарами за горизонтом. З огляду на більший запас палива на П-1000, тривалість її маловисотної ділянки може бути збільшена.
Швидкість: 2-2,5 М, Дальність польоту: 550-700 км і масою бойової частини 500 кг. Можлива установка ядерної бойової частини (орієнтовно 350 кілотонн) [22], [25].
Основними носіями комплексу сьогодні є крейсери проекту: 1144, підводні човни проекту 949А і авіаносні крейсери проекту 1143 (номінально).
П-700 «Граніт»:
Ракета оснащується бойовими частинами різних типів. Це може бути або напівбронебійна (фугасно-проникаюча) бойова частина вагою в 584-750 кг, або тактична ядерна, тротиловим еквівалентом до 500 кілотонн.
Швидкість: 2,5 М. Дальність польоту: до 600 км. Висока перешкодозахищеність [22], [26], [27].
«Калібр-НК»:
Достовірних даних по цій ракеті немає. Відомо, що на корабель можуть завантажуватися ракети різного класу [28], [22].
Таким чином, станом на 01.01.2017 р. у складі СЯС РФ нараховувалося 1926 ЯБП (на МБР і БРПЛ) на 544 розгорнутих стратегічних носіях, загальна ж кількість носіїв, розгорнутих і нерозгорнутих становила – 847.
У складі ВПС було СБ: 16 Ту-160 (12 ракет) і близько 30 типу Ту-95 (до 16 ракет).
У складі ВМФ на 12 РПКСН було 176 носіїв з 752 ЯБП.
У складі РВСП було 322 носія з тисячі сто сімдесят чотири ЯБП (99% знаходяться в стані бойової готовності, 96% – готові до негайного пуску).
Відповідно до зарубіжних експертних оцінок, у РФ може знаходиться ТЯО в кількості:
- близько 500 тактичних ядерних авіаційних ракет і бомб для літаків Ту-22М3, Су-24М, Су-25;
- близько 300 авіаційних ракет, бомб вільного падіння і глибинних бомб для морської авіації;
- понад 500 одиниць КРМБ, протикорабельні, протичовнові, протиповітряні ракети, а також глибинні бомби, торпеди кораблів і підводних човнів;
- близько 100 ЯБП для ракет-перехоплювачів системи ПРО А-135 і до 630 ЯБП для зенітних ракетних комплексів.
_______
*Відомості про автора:
Семен Кабакаєв – Голова організації «Безпека та взаємодія в Україні – Cascu», координатор «Стоп Терор»
Статтю підготовлено на основі виступу на Міжнародній конференції «Російський ядерний арсенал: міфи, реальні загрози та протидія їм».
Джерела та література:
1. Индекс международной безопасности iSi // ПИР-Центр. Режим доступа: http://www.pircenter.org/static/obschaya-harakteristika-yadernyh-sil-rossii
2. Указ Президента Российской Федерации О Стратегии национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года // Официальный интернет-портал правовой информации. Режим доступа: http://pravo.gov.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102129631
3.Оружие большого шантажа // Око планеты. 23.01.2010. Режим доступа: https://oko-planet.su/politik/politikday/29479-oruzhie-bolshogo-shantazha.html
4. Атомная артиллерия и атомные артиллерийские боеприпасы СССР и России // ХЕХЕ. Режим доступа: http://xexe.club/121410-atomnaya-artilleriya-i-atomnye-artilleriyskie-boepripasy-sssr-i-rossii.html
5. САУ 2С7 «Пион» (2С7М «Малка») – 203-мм самоходная пушка // Оружие Вооружение России и мира. Режим доступа: http://oruzhie.info/artilleriya/448-2s7-pion-2s7m-malka
6. Тучков В. Русские цветочки крупных калибров: «Пион», «Гиацинт», «Тюльпан» / В.Тучков // Свободная пресса. - 8.12.2016. Режим доступа: http://svpressa.ru/war21/article/162200/
7. САУ Мста-С 2С19 - 152-мм самоходная гаубица // Wartools. Энциклопедия вооружений. Режим доступа: http://wartools.ru/sau-russia/sau-msta-s-2s19
8. Ядерные боеприпасы ствольной артиллерии СССР // Война окончена. Режим доступа: http://wio.ru/galgrnd/artill/nuke/nuke-ussr.htm
9. Гаубица 152-мм 2А65 «Мста-Б» // Экономические известия.21.06.2014. Режим доступа: http://eizvestia.com/armiya/full/364-gaubica-152-mm-2a65-msta-b
10. 152-мм буксируемая гаубица Мста-Б (2А65) // Военное обозрение. 23.09.2016. Режим доступа: https://topwar.ru/101092-152-mm-buksiruemaya-gaubica-msta-b-2a65.html
11. Самоходный 240-мм миномет 2С4 "Тюльпан"// Снаряд.ру. Режим доступа: https://www.snariad.ru/armor/%D1%82%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B0%D0%BD/
12. Мясников В. "Тюльпан" – самый мощный в мире миномет /В. Мясников // Нехависимое военное обозрение. 03.10.2014. Режим доступу: http://nvo.ng.ru/wars/2014-10-03/10_tulip.html
13. Самоходный миномет 2С4 "Тюльпан"// Военное обозрение. 27.09.2013. Режим доступа: https://topwar.ru/1008-samoxodnyj-minomet-2s4-tyulpan.html
14. САУ «Акация»: история создания, описание и характеристики // Militaryarms.ru сайт о военной технике. 22.02.2017. Режим доступа: https://militaryarms.ru/voennaya-texnika/artilleriya/sau-akaziya/
15. Ту-22М3: летающий ракетоносец с неограниченными возможностями // Звезда. 1.09.2015. Режим доступа: https://tvzvezda.ru/news/forces/content/201509210752-3svv.htm
16. Конструкция самолёта Су-24М // Легенды мировой авиации. Режим доступа: http://avialegend.ru/samolet/Konstrukcija-samoljota-Su-24M.htm
17. Фронтовой самолет бомбардировщик СУ-34 // Militaryarms.ru сайт о военной технике.20.06.2017. Режим доступа: https://militaryarms.ru/voennaya-texnika/aviaciya/frontovoj-bombardirovshhik-su-34/#h2_4
18. Стратегическая авиация // Стратегическое ядерное вооружение России. Режим доступа: http://russianforces.org/rus/aviation/
19. Обзор ракет Х-101 и Х-102 // Militaryarms.ru сайт о военной технике. 21.02.2017. Режим доступа: https://militaryarms.ru/boepripasy/rakety/obzor-x-101-i-x-102
20. Малые ракетные корабли и ракетные катера // Army.lv. Режим доступа: http://army.lv/ru/proekt-1234/2718/524
21. Малые ракетные корабли // Russian ships.info. Режим доступа: http://russianships.info/boevye/1234.htm
22. ВМФ России. Крылатые ракеты.// Livejournal. Режим доступа: http://alex-leshy.livejournal.com/625330.html
23. Малый ракетный корабль "Мираж" // Информационный ресурс "Черноморский флот". Режим доступа: http://www.kchf.ru/ship/mrk/miraj.htm
24. П-120 "Малахит"// Информационный ресурс "Черноморский флот". Режим доступа: http://www.kchf.ru/arms/rockets/malahit.htm
25. П-1000 Вулкан - SS-N-12 mod.2 SANDBOX // Military Russia. 28.08.2010. Режим доступа: http://militaryrussia.ru/blog/topic-390.html
26. Крылатая противокорабельная ракета П-700 Гранит (3М-45) // Информационно - новостная система "Ракетная техника". Режим доступа: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/granit/granit.shtml
27. ПКР П-700 Гранит противокорабельная ракета // Militaryarms.ru сайт о военной технике. 24.02.2017. Режим доступа: https://militaryarms.ru/boepripasy/rakety/p-700/
28. Ракетный комплекс «Калибр-НК» – основные ТТХ и история создания // Militaryarms.ru сайт о военной технике.22.02.2017. Режим доступа: https://militaryarms.ru/boepripasy/rakety/kompleks-kalibr-nk/