ukr

Д. Богуш. Чотири рівні вирішення питання територіальної цілісності України


Богуш Денис Статті

В статті йде мова про рівні і формати вирішення питань територіальної цілісності України в умовах російської військової агресії і анексії Росією частини українських територій. Тут ми можемо уявити всі можливі варіанти міжнародних форматів, навіть ті, які зараз не використовуються.

1-й рівень - Будапештський формат (США, Великобританія, Україна, Росія в присутності Франції та Китаю)

2-й рівень - Нормандський формат (Україна, Франція, Німеччина, Росія в особі глав держав)

3-й рівень Мінський формат (Україна, Росія, ОБСЄ в присутності представників ДНР, ЛНР)

4-й рівень Локальний формат (Україна, ДНР, ЛНР)

Контекст

Слід констатувати той факт, що Росія мало того, що порушила цілий ряд міжнародних угод, що поставило під питання світовий порядок, а й спеціально вивела нові драйвери світопорядку. Спочатку Росія змогла вивести з світового дискурсу поняття демократії, про яке вже навіть не згадують при переговорах з країнами колишнього СРСР, при вирішенні важливих питань у Східній Європі. А ввела новий дискурс сили, в якому є абсолютно нові смисли і має значення "величина напруженості», «військова агресія», «військова міць» в такому-то регіоні «гібридна війна» тощо. У такому дискурсі має вже значення тільки Пентагон і ВС Росії. Навіть НАТО за своєю реактивністю міццю може бути "слабкою ланкою" і випадати як суб'єкт.

Для Росії це шлях дуже згубний із погляду економіки, санкцій, але в результаті своїх територіальних домагань вона досягає всіх своїх цілей. Тим більше, що російська пропаганда цементує багато свої смислів у свідомості свого населення, яке схвалює дії свого керівництва.

Ситуація в конфлікті Росія-Україна розкрила безліч слабких місць системи міжнародної безпеки. Від нездатності ООН адекватно реагувати на події в Україні, так і реакцію різних країн у разі анексії територій в ХХI столітті.

Формати переговорів сформувалися фактично стихійно, на тлі заяв України про допомогу на різних міжнародних майданчиках. Слід зазначити, що Мінський формат (перший і другий) зупинив активні бойові дії, а також активне просування військ з російським озброєнням і військовими з боку ДНР, ЛНР та Росії. Зупинив обстріли українській території з території Російської Федерації. Але цей формат працює вкрай погано, якщо врахувати що з боку терористів постійно йдуть обстріли по всій лінії фронту, а Росія продовжує наповнювати захоплену територію України військовою технікою, а ОБСЄ працює вкрай неефективно.

У цьому контексті можна розглянути можливі формати переговорів.

1-й рівень Будапештський формат. Самий адекватний в цій ситуації, але чомусь всі учасники сором'язливо про нього мовчать. Нагадаю, коли Україна відмовилася від третього за величиною потенціалу ядерного озброєння в світі, про що був підписаний Меморандум в 1994 році, в Будапешті, там йшлося про гарантії територіальної цілісності України від підписантів - Глав США, Великобританії, Росії за сприяння Китаю та Франції. (оригінал http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G94/652/94/PDF/G9465294.pdf?OpenElement)

Цей формат розкриває тему глобальних моральних цінностей країн і прагматичну проблему розповсюдження ядерної зброї. Виходячи з українського випадку виходить, що не тільки Росія не дотримується своїх зобов'язань, але США і Великобританія. Якщо у світі ще якась країна відмовиться від ядерної зброї, то їй за це ніхто не дасть гарантій територіальної цілісності. А якщо і дасть, то не буде виконувати (!). Адже коли країна приймає рішення про створення та управління ядерною зброєю, вона виходить зі своїх національних інтересів і небезпек з якими стикається, таким чином підвищуючи систему безпеки своєї держави. А відмовляючись від такого тотального виду озброєння - значно себе послаблює, довіряючи партнерам, які надають гарантії.

Думаю, Україна повинна ще раз заявити про бажання вирішити питання своєї територіальної цілісності з країнами - гарантами, поклавшись на яких вона значно себе послабила. Таким чином можливо глобальне та кардинальне вирішення питання саме в цій площині.

2-й рівень - Нормандський формат. Цей формат почався з Франції і в ньому брали участь Глави держав та іноземних Справ Міністри України, Франції, Німеччини, Росії. Він став можливим, як інструмент обговорення питань на Сході України і тиску на Росію, але все-таки, в результаті, не зрозуміло, чому саме ці країни вирішили займатися вирішенням конфлікту. Швидше за все, як найсильніші країни Європи, які добре знають поведінку Росії і особисто Володимира Путіна. До речі, за дужками цього формату виявилося питання анексії Росією Криму.

Зараз цей формат іноді перетворюється з четвірки в трійку, з небажанням Росії і особисто Володимира Путіна опинятися в дуже незручній для нього ситуації. Фактично Росія є опонентом в цьому форматі трьом іншим учасникам.

Необхідно максимально використовувати можливості цього формату, піднімаючи наміри України говорити на більш високому рівні.

3-й рівень - Мінський формат. Формат, який зупинив війну. Який знайшов варіант крихкого перемир'я в цьому конфлікті. Цей формат зараз порушується, але все-таки зберігає «статус кво» і дозволяє вести діалог між сторонами.

Але представництво сторін «Мінського формату» явно програє попереднім двом. Тут немає Президентів і Прем'єр-Міністрів, а тристороння контактна група з України, Росії та ОБСЄ. У присутності представників невизнаних республік, а за українським законодавством без п'яти хвилин терористичних Організацій ДНР і ЛНР. У такому випадку, якщо Україна їх визнає терористичними, то які можуть бути переговори і обговорення, а якщо не визнає, то факт переговорів легалізує ці утворення в Донецькій і Луганській області.

Перспективи у цього формату є, як «краще з гіршого», і при ескалації конфлікту можливий і формат «Мінськ-3». Слід зазначити, що на підставі цього формату країни Європи і США тиснуть на Україну бути більш податливими, намагаючись таким чином стримувати цей конфлікт на кордоні Росія-Україна, не збуджуючи бажання Росії «відхопити» щось від країн Прибалтики чи Європи.

Обов'язково необхідно підвищувати рівень переговорів до Нормандського, а в ідеалі до Будапештського.

4-рівень Локальний формат. Переговори всередині України, де керівництво України сідає за стіл переговорів з керівництвом ДНР / ЛНР. Найкомфортніший формат для Росії і найнебезпечніший для України. Демонстрація ключового повідомлення російської пропаганди про громадянську війну в Україні для внутрішнього споживача та «Українська криза" і "Український конфлікт" - для міжнародного. Особливо це буде принизливо у присутності представників Росії, як гарантів домовленостей. Це особливий статус Донбасу і проведення там виборів в ситуації відкритого кордону з Росією і хаосу в управлінні всередині, зі своїми законами, міністерствами, президентами і т.д.

Отже, що ж робити в цій ситуації? Необхідно закріпитися в можливих форматах (Нормандському і Мінському) і активно починати дискусію про Будапештський формат, як можливий варіант вирішення ситуації в російсько-українському конфлікті. Піднімати питання про можливості розповсюдження ядерної зброї та гарантії в ситуації приєднання до Договору про нерозповсюдження його. Необхідно активно обговорювати на міжнародних майданчиках український випадок з невиконанням таких гарантій. Апелювати до моральних цінностей і гарантій у світі на базі існуючих і, можливих у майбутньому, міжнародних організаціях.

27.08.2015 22:15:00