ukr

Посол В.Огризко, Міністр закордонних справ України (2007 – 2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії, виступ на конференції«Тренди російської економіки: висновки для України і Заходу».


Статті

Хотів розпочати з традиційного привітання та інформації про наші попередні конференції, але почну з вчорашнього дня. З декількома колегами, які  знаходяться у залі, з моїм другом послом Грузії Міхеїлом Уклебою та іншими колегами, разом з французьким послом ми вчора святкували національний день Франції. Заходи пройшли по всіх країнах. А сьогодні вночі ми прочитали інформацію про жахливий теракт, який було скоєно у Ніцці. Станом на цю годину загинуло 80 осіб, 14 знаходяться у критичному стані. Це є наслідки того, що називається тероризмом. Того, з чим ми усі маємо боротися. Загинули абсолютно невинні люди, які дивилися салют на набережній міста Ніцци. Я би просив вшанувати  їх пам’ять хвилиною мовчання. 

Шановні друзі, ми продовжуємо цикл наших конференцій, присвячених вивченню Росії. Не дуже приємно про це говорити, але та подія, яка сталася учора, а також подібні і перед тим, нагадує нам про те, що з тероризмом треба боротися і на місцевому, і на регіональному, і на глобальному рівнях.

А це залежатиме і від стану економіки Російської Федерації, бо, на жаль, вона позиціонує себе як держава-терорист.

Дозвольте мені як неспеціалісту, але все ж таки зробити буквально кілька ремарок відносно сьогоднішньої теми обговорення.

На економіку Росії, на мою думку, впливає кілька дуже суттєвих і серйозних факторів. Серед внутрішніх я би назвав три: сировинна спрямованість російської економіки (за відомим висловом, «країна-бензоколонка»); наступний фактор – адміністративно-олігархічний спосіб управління економікою, що не має нічого спільного з ринковою економікою (у підсумку – стагнація і занепад).

У зв‘язку з цим кілька  цікавих фактів. Так, от:  65% російських мільярдерів заробили статки завдяки дружбі з високопосадовцями своєї країни; своєчасної, на їхню думку, «прихватизації» російських держпідприємств або видобутку корисних копалин. А лише 13% з російських мільярдерів заробили свої статки за рахунок власного бізнесу та інновацій. Для порівняння: в Індії таких-  41%, в Китаї – 63%.

У 2014 р. паливо та метал становили 80% експорту Російської Федерації, а 60% критично важливої продукції Росія імпортувала з країн Заходу.  Тобто, економіка виглядає типово колоніальною: в обмін на сировину країна отримує відповідні споживчі товари.

За підсумками знову ж таки  2014 р. на кожного росіянина припадало 4171 дол. США боргів – це рівно у 4 рази більше, ніж те, що було у 2002 р. Така от доволі сумна історія.

І третій внутрішній  фактор, який, на мою думку, починає серйозно впливати на те, що відбувається в економіці Російській Федерації – це початок нової мілітаризації країни. За даними відомого усім нам інституту SIPRI, в період з 2011 по 2016 рр. оборонний бюджет Росії збільшився на 40%. Для порівняння: Китаю – на 38%, США – скоротився на 21%. Тут треба бути об’єктивним і сказати, що в абсолютних цифрах США безумовно веде перед – фантастичні 596 млрд. дол., Китай – 215 млрд., Росія – 66 млрд. дол. Але при цьому так само треба розуміти, що доля США у світовому ВВП – 24%, Китаю – 14%, а Росії – 2,4%. І питання у тому, чи витримає російська економіка цю нову мілітаризацію.

Щодо зовнішніх факторів: я би тут виділив насамперед падіння цін на нафту. Пан Силуанов недавно сказав, що дефіцит держбюджету Росії перевищить запланований рівень у  3% через більш низькі ціни на нафту, ніж очікувалось.  А ця стаття – ключова у наповненні бюджету.

Другий фактор – економічні санкції Заходу проти Росії, - які таки хоч і поступово, але починають впливати на те, що відбувається в російській економіці.  

На мою думку, комбінація як внутрішніх, так і зовнішніх факторів і дає дуже негативний вплив на ситуацію, яку ми спостерігаємо у російській економіці.

 Якщо брати дуже огрублено, то зараз існує дві оцінки того, що має відбутися з економікою Росії найближчим часом. Перша говорить про те, що ще трошки – і російська економіка розвалиться. Є експерти, які називають навіть дати, одна з них – 2017 р.

Інші кажуть: «Да нет, пронесёт». У черговий раз все якось саме собою «розсмокчеться», санкції будуть зняті, шторм пройде боком. Тим більше, що російська економіка має певну економічну «подушку безпеки» - є резервні фонди, тому теперішня ситуація не стане прологом до катастрофи  російської економіки.

Спробувати розібратися в усіх цих факторах, зрозуміти все ж таки, що насправді відбувається, як сьогоднішня ситуація в російській економіці   впливатиме на самих росіян, на Україну, на Захід – ці питання ми сьогодні і винесли для нашого спільного обговорення і аналізу

З цією метою ми запросили, як на мою думку, дуже професійних, дуже кваліфікованих, дуже вмотивованих експертів. Їхні думки  ми узагальнимо і видамо вже свій аналітичний продукт у вигляді відповідної публікації.

Сказавши це, я хочу привітати наших шановних гостей. Почну по черзі, а потім передам слово представникам МЗС і Центру інформації та документації НАТО.

 Хочу представити професора Дмитрія Травіна – відомого російського економіста, автора багатьох десятків наукових досліджень і матеріалів, публіциста, який  глибоко вже впродовж багатьох років аналізує стан російської економіки. Нам, пане Дмитре, буде дуже цікаво почути Вашу високопрофесійну думку з цього приводу.

Не знаю, чи варто представляти професора  Павла Гайдуцького, професора Олександра Власюка, професора Олександра Савченка, академіка  Сергія Пирожкова, пана  Михайла Гончара – це все знані експерти, які  поєднують дві дуже важливі риси: вони є не лише, так би мовити, «чистими» науковцями, але й практиками, бо у своєму житті займали дуже високі державні посади.  Тому ми маємо сплав теорії з практикою і нам буде дуже цікаво почути їхні кваліфіковані думки на тему, яку ми сьогодні обговорюємо.

Мені приємно привітати на нашій конференції пані Уте Кохловскі-Каджайя, яка приїхала до нас з Берліну. Пані Уте так само має цікаве поєднання глибоких теоретичних знань з практикою – вона багато років працювала у бізнесі, зокрема у Dresdner Bank. Останні роки  займається координацією роботи німецького бізнесу у Східній Європі. Пані Уте, herzlich willkommen, і дуже дякуємо за те, що Ви відгукнулися на наше запрошення.  Нам буде дуже цікаво почути Вашу думку, як німецька економіка дивиться на ситуацію і які плани у німецьких бізнесменів відносно того, що робиться в Росії.

Пане професоре Андреасе Умланде, я навіть не знаю, як Вас представити – чи українським німцем, чи німецьким українцем, бо Ви настільки поєднали у собі ці дві країни, що важко визначитися, до кого Ви є ближчим. Нам так само приємно, що Ви з нами,  чекатимемо на Вашу оцінку того, яким чином нам, так би мовити, рухатися далі – чи думати про якісь форми знаходження компромісів, чи все-таки стояти на більш жорсткій позиції.

Мабуть, шановні колеги, я на цьому закінчу свою коротку вступну частину і з задоволенням перейду до того, що представлю вам двох наших партнерів, якщо так можна сказати. Мені дуже приємно, що сьогодні, в черговий раз, до нас завітав заступник Міністра закордонних справ пан Вадим Пристайко. Пане Вадиме, у Вашій особі ми бачимо любе мені МЗС, яке продовжує допомагати нашому Центру. А ми намагаємось чимось допомогти і Міністерству. Я так само дуже хочу представити всім пані Наталю Немилівську, хоча я думаю, що всі її добре знають – це директор Центру інформації та документації НАТО. Пані Наталю, ще раз щиро дякуємо Вам за Вашу підтримку всього нашого проекту, бо без неї він навряд чи, як-то кажуть, «полетів» би. І я з великим задоволенням передаю слово пану Вадиму, а потім  пані Наталі для коротких вітальних слів. Дякую. 

15.07.2016 21:48:00