Росія може застосувати ядерну зброю, щоб НАТО не вступило в локальний конфлікт, але до прямої війни з арміями альянсу вона не готова – експерт Chatham House.
Російська армія не пристосована для глобального конфлікту з арміями НАТО, але готова до серйозних бойових дій на пострадянському просторі. Її претензії до сусідів підтверджуються документально – військовою доктриною та стратегією національної безпеки.
Російська армія готувалась до війни лише на пострадянському просторі та не готова до глобального конфлікту з арміями НАТО. Таких висновків дійшли експерти конференції «Військовий потенціал Росії: Міфи та реалії».
Організаторами заходу є Центр дослідження Росії та Центр інформації й документації НАТО в Україні. За словами директора центру НАТОНаталі Немилівської, подібні заходи дозволяють зрозуміти Росію та її нову політику, зокрема, у військовій сфері. Це вже друга подібна конференція з питань безпеки, перша відбулась 1 липня та була присвячена питанням глобальної безпеки.
Організатори запросили експертів з України, Великої Британії, Норвегії та Австрії. Як наголосив керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко, російські експерти до них не приїхали.
«Я особисто запросив двох російських аналітиків. Їхня відповідь мене просто вразила – мені написали, що дуже вдячні за запрошення, але не зможуть приїхати, сказали, що їх можуть звинуватити в державній зраді», – розповів Огризко. За його словами, експерти надіслали витяг із закону РФ, згідно із яким консультативна допомога може розглядатися як державна зрада, отже саме так влада могла трактувати їхній виступ на конференції.
Захист Росії завжди починається поза її межами – британський експерт
«Військова доктрина Росії передбачає захисну війну, але чомусь захист Росії завжди починається в інших країнах. Це не завжди військові дії, може бути конфлікт на рівні контррозвідок чи інформаційних ударів», – відкрив конференцію провідний аналітик Chatham House Джеймс Шерр.
На його думку, наразі західні експерти судять про українське-російське протистояння, зокрема, про анексію Криму, з російської військової публіцистики, отже, Україні треба робити те ж саме – писати та видавати військові монографії та збірки статей із власною позицією.
Шерр займається в фонді Chatham House проблематикою Росії та Євразії. З 2008 до 2010 року він очолював цей напрямок. Раніше викладав в Оксфордському університеті та співпрацював із Міністерством оборони Великої Британії.
Експерт наголосив, що просто зараз військова доктрина Росії дозволяє війну заради захисту так званих прав та законних інтересів російських громадян в інших країнах.
«У стратегії національної безпеки Російської Федерації, документі, який вийшов у 2009 році, є дуже цікава теза – про загрозу національній безпеці у сфері культури. Це абсолютно незрозуміло для європейців чи англосаксонців, але, якщо користуватися такою схемою, то, наприклад, українці мають розглядатися або як співвітчизники для Росії, або як вороги її співвітчизників», – заявив Шерр. Аналітик впевнений, що з таким підходом можна перетворити на ворога та виправдати бойові дії будь де.
«Те ж саме було під час операції НАТО в Югославії у 1999 році. Тоді в газеті «Червона зірка» вийшла стаття, де російські військові щиро говорили – сьогодні бомблять Сербію, але справжня ціль – Росія. Потім президент Дмитро Медведєв говорив, що «Арабська весна» спрямована проти Росії – нібито такий же сценарій хочуть повторити в них. У військовій доктрині Росії 2014 року у переліку загроз є не лише зовнішня зміна правлячого режиму, але також скидання законно обраного уряду», – розповідає британський аналітик. На його думку, цих документів було повністю достатньо для виправдання вторгнення в Україну.
До конфлікту із НАТО російська армія не готова – експерт
Шерр відзначив, що після грузинської війни російська армія пройшла довгий шлях, і наразі стоїть на позиціях навіть не ядерного, але конвенційного стримування.
«Вони навчилися непомітно вторгатися в інші країни та досягати поставлених цілей ще до того, як уряд іншої країни зрозуміє, що війна вже почалась. Дуже важливим є інформаційне протистояння – це формулюється як примушування держави ухвалювати рішення в інтересах противника», – вважає Шерр.
Британський аналітик заявив, що Росія досягла високого рівня у підготовці загонів спецпризначення, підтримує у задовільному стані ядерні війська, але досі має проблеми із військами загального призначення.
«Росія розглядає ядерну зброю як засіб деескалації – це можна побачити, наприклад, по навчаннях «Запад-2009». Ядерну зброю можуть застосувати в локальному конфлікті, щоб не допустити ескалації з боку армій НАТО. Російська армія навіть структурно не пристосована для конфлікту з ними», – наголосив Шерр.
Психологічна перевага на боці Росії, а не Заходу – український експерт
Сильною стороною російської армії та Росії в цілому є психологічні переваги, вважає український військовий експерт Валентин Бадрак.
«Ми можемо визнавати, що військовий потенціал НАТО перевищує, причому, за деякими оцінками, навіть в 10 разів, російський військовий потенціал, але в психологічному сенсі є перевага Росії. Вона базується на довготривалій пропагандистській обробці – ще в 2009 році дві третини російського населення підтримували можливу агресію проти України. Крім того, ідеологічна база в Росії нагадує німецьку базу після Першої світової війни – тема повернення втраченої сили для росіян дуже важлива», – заявив Бадрак.
Валентин Бадрак – керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, військовий експерт та автор кількох монографій. Наприкінці 1990-х років Бадрак проходив навчання в США.
«З 2008 до 2012 року був дуже серйозний етап трансформації російських конвенційних сил. Саме тоді відбулася, фактично, відмова від мобілізаційної складової. Наш російський колега Руслан Пухів дійшов до висновку, що відмова від мобілізації є свідченням підготовки до військових дій на пострадянському просторі, а не до глобальної війни», – наголосив Бадрак.
Він нагадав, що станом на 2013 рік Росія створила сили постійної готовності, які мають замінити велику мобілізаційну армію. За даними Бадрака, наприкінці 2014 року контрактників у російській армії вперше стало більше, ніж призовників – 295 тисяч проти 273 тисяч. При цьому, вакансій в армії було менше, ніж охочих вступити на контракт, зазначив експерт.
«Останніми роками підвищена увага була приділена мобільним силам та силам спеціального призначення, і на сьогодні в Росії налічується 121 тисяча спецназівців. У 2010-2015 роках почалася дуже серйозна хвиля переозброєння. Наприклад, якщо у 2010 році в армію поставили 11 бойових та навчально-бойових літаків, то в 2014 – 101, а на 2015 рік заплановано 120. З 2010 року поставки вертольотів йдуть на рівні 100 одиниць на рік», – заявив Бадрак. Відповідно, з 2009 до 2015 року видатки на армію виросли на цілий відсоток ВВП – з 2,84% до 3,7%.
«Я переконаний, що Росія не готувалась до глобальної війни. Якщо треба протистояти Росії, то ми можемо запропонувати технологічний тиск, унеможливлення отримання верстатів для літаків, унеможливлення отримання технологій, економічний тиск і санкції й намір політично ізолювати верхівку Кремля», – наголосив Бадрак.