Статті

/ Головна / Публікації / Статті
Публікації 31-40 ( всього знайдено : 87 )

19.05.2017 21:00 Віктор Гвоздь*: Геополітичні проблеми і перспективи Арктичного регіону

Одним із глобальних наслідків розвитку світової економіки є загострення міжнародної боротьби за доступ до природних ресурсів та ключових транспортних комунікацій трансконтинентального значення. Дана проблема набуває особливої актуальності в умовах поступового вичерпання розвіданих родовищ енергоносіїв та інших корисних копалин, а також зростання обсягів вантажних та пасажирських потоків.

18.05.2017 21:00 Андрій Чураков*: Політика Росії в Арктиці: цілі, напрямки, практика

Підвищений інтерес до Арктичного регіону в останні десятиліття сприяв появі солідного масиву різного роду державних проектів, планів, програм, концепцій і гіпотез. Не залишилося осторонь цієї проблематики і наукове співтовариство, збагативши циркумполярну науку значною бібліотекою, що включає в себе публікації, присвячені, як вузькоспеціальним темам, так і питанням загального характеру. В усталеному форматі, у тому числі і на міжнародному рівні, арктична тема формується з чотирьох основних сюжетів: перспектива економічного освоєння арктичного шельфу, можливість організації нових транспортних магістралей, охорона навколишнього середовища, захист прав корінних малочисельних народів, що проживають на Крайній Півночі. 

17.05.2017 19:00 Леонід Тимченко*: Міжнародно-правовий режим Арктики

Арктика – це частина земної кулі з умовним центром Північним полюсом, до складу якої входять води Північного Льодовитого океану і його морів, а також ділянки суши Європи, Азії й Америки. Дотепер у географічній і юридичній науці немає загальновизнаного визначення цього поняття. Дискусійним залишається питання про південну границю Арктики, хоча багато вчених схильні вважати, що нею є північне полярне коло (66° 33' півн. ш.).

17.04.2017 21:26 Д-р Крістіан Атланд*: Чи становить Росія загрозу арктично-балтійському флангу НАТО

Військове втручання Росії на Кримському півострові в лютому-березні 2014 року, подальше незаконне приєднання Криму і Севастополя, а також  військове втручання Росії у досі не розв’язаний конфлікті на Сході України, призвело до значного погіршення відносин Росії із Заходом і створило нову безпекову ситуацію Європі. Зусилля Путіна  кинути виклик встановленому після холодної війни європейському порядку безпеки і змінити міжнародно визнані кордони шляхом використання військової сили і нетрадиційних підривних заходів, призвели до невизначеності, що виходить далеко за рамки пострадянського простору. Після російської інтервенції в Крим, НАТО довелося переглянути багато аспектів своїх відносин з Росією. Альянс також ініціював низку заходів зі зміцнення військової безпеки своїх східних держав-членів, зокрема, країн Балтії, Польщі та Румунії.  Далі на північ, крайній на півночі член НАТО - Норвегія – з підвищеною пильністю стежить за розвитком подій в Росії. Те ж саме стосується позаблокових Швеції та Фінляндії, які намагаються адаптуватися до розвитку й зростаючого ускладнення середовища безпеки в Північній Європі.

31.03.2017 16:57 Валентин Бадрак*: Конвенційні озброєння Росії: чи готова Росія до фронтального наступу?

На мій погляд, буде невірним підходом розглядати суто воєнний потенціал Росії відірвано від контексту загальних умов, що стрімко змінюються. Попередній аналіз вимагає прийняти до уваги декілька аспектів, зокрема, психологічний чинник протистояння, економічний чинник можливої війни, і лише після цього - власне воєнний потенціал РФ.

20.03.2017 07:00 Сесіль Вессьє*: Чи здатна російська пропаганда деформувати картину світу? Погляд з Франції.

Чи здатна кремлівська пропаганда деформувати образ світу, який встановився на Заході і, у контексті цієї доповіді, у Франції? Звичайно, вона здатна це зробити, і вона почала цим займатися вже кілька десятків років тому. Або століть. Сьогодні вона використовує деякі прийоми і аргументи, які вже застосовувалися нею за радянських часів.

06.03.2017 07:00 Денис Богуш*: Маніпулятивні стратегії російської інформаційної війни

Я так назвав свою доповідь тому, що зараз у світі іде велика дискусія про те, що це таке робить Росія, як це назвати. І зараз трохи про методологію, терміни і визначення.

Я почну фразою із китайського трактату Сунь-цзи: «Найкраща війна – це розбити задуми супротивника. На наступному місці – розбити його союзи, слідом за цим – розбити його війська, і найгірше – осаджувати фортеці». Це було написано у ІІ ст. до н.е. у Китаї в трактаті «Мистецтво війни».

01.03.2017 06:45 Сергій Гнатюк*: Інформаційно-психологічна складова російської агресії проти України: технології медіавпливів, можливості та методи протидії (зона проведення АТО)

Протягом приблизно останніх десяти років Російської Федерації вдалося створити підконтрольну державі медійну платформу, що складається з низки федеральних мовників та потужної системи іномовлення. Основними з них є: Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания (ВГТРК), ОАО «Газпром-Медиа Холдинг», ЗАО «Национальная Медиа Группа» (НМГ). Крім того, в РФ діє централізована державна система іномовлення, яка станом на 2016 рік включає в себе Федеральное государственное унитарное предприятие «Международное информационное агентство „Россия сегодня“» (раніше – РИА Новости), мультимедійну службу Sputnik (раніше – «Московское радио», «Голос России») і міжнародну інформаційну телевізійну компанію RT (раніше – Russia Today). Служби іномовлення завжди отримували щедре бюджетне фінансування, але в 2013-2015 рр. воно стрімко збільшувалося.

23.02.2017 18:00 Здіорук Сергій Іванович*. Московський патріархат у стратегії цивілізаційної експансії Кремля

Доповідь на Науково-практичну конференцію «Цивілізаційна війна Росії проти України і Заходу: світоглядно-інформаційний вимір», м. Київ, 16 грудня 2016 року,  Дипломатична академія України


Сторінки : 1 2 3 [4] 5 6 7 8 9